Купити квартиру в Дніпрі

Як українці ставитимуться до співвітчизників, що повернуться після війни з-за кордону – результати опитування

Як українці ставитимуться до співвітчизників, що повернуться після війни з-за кордону – результати опитування

Як українці ставитимуться до співвітчизників, які повернуться після війни з-за кордону? Оприлюднено результати опитування КМІС, передає НСН.

Учасників опитування попросили уявити ситуацію, що в Україну після завершення повномасштабного російського вторгнення повертаються:

  • українці, які виїхали через війну;
  • люди, які не повернулися одразу, щоб бути доступними для призову (і чоловіки, і жінки).

Як українці ставитимуться до співвітчизників, що повернуться після війни з-за кордону – результати опитування

Результати опитування свідчать, що більшість українців позитивно сприймуть людей, які виїхали з України. Але все ж таки вважають, що певні проблеми можуть виникнути.

А саме:

  • 66% опитаних вважають, що громадськість нормально прийме людей, які повертають з-за кордону до нормального життя в Україні;
  • 54% очікують, що ставлення може бути відмінним до різних категорій громадян;
  • 52% очікують, що можуть виникнути деякі проблеми;
  • 49% респондентів очікують, що влада може ухвалити несприятливі для евакуйованих закони;
  • 36% вважають імовірним сценарій, що громадськість сприйматиме українців за кордоном як зрадників.

біженці ставлення

Нагадаємо, за останніми даними ООН, станом на жовтень у світі зареєстровано 6 мільйонів 218 тисяч 800 біженців з України. 

Також соціологи запитали людей, які наразі проживать всередині країни, чи планують вони переїжджати жити в інше місце. 9 з 10 не збираються це робити.

Серед 8% опитаних, які планують переїзд, напрямки досить різні:

  • 3% внутрішньо-переміщених українців хотіли б переїхати в місце, де вони мешкали до вторгнення;
  • 1% – в інше місце в Україні;
  • 2% – за кордон;
  • 2% не знають, куди саме хотіли би переїхати.

переїзд

Більше налаштовані щодо переїзду молоді респонденти:

  • 13% серед 18-24 річних опитаних;
  • 12% серед 25-34 річних.

Серед українців, які зараз мешкають на Сході України, хотіли б переїхати деінде 21%. Водночас серед українців з інших регіонів переїжджати хочуть 6-10% опитаних. Утім, серед цих 21% більшість (12%) не знають, куди би саме хотіли переїхати.

переїзд 2

Інші важливі результати опитування

  • Після широкомасштабного вторгнення в Україні спостерігається ефект «згуртування навколо прапора».
  • 73% респондентів довіряють Президенту (не довіряють – 21%), 54% довіряють Уряду (не довіряють – 38%), 49% довіряють регіональним адміністраціям (не довіряють 34%), 51% довіряють місцевій владі (не довіряють – 38%).
  • ЄС довіряють 65% респондентів (не довіряють – 25%), а НАТО довіряють 59% (не довіряють – 28%).
  • Попри значні руйнування та економічні втрати рівень самооцінки достатку родини практично не змінився порівняно з 2021 роком (зокрема, як зараз, так і в 2021 році частка тих, хто змушений економити навіть на харчуванні, становить 17%). Можливо, респонденти у складних умовах знизилирівень власних запитів (особливо коли є можливість порівнювати з тими, хто в ще гірших умовах). Утім, як і раніше, респонденти переважно тяжіють до того, щоб низько оцінювати свій достаток. Більш вразливими і гірше оцінюють свою ситуацію жінки і люди старшого віку;
  • 21% респондентів принаймні час від часу потребують психологічної підтримки для подолання викликів, пов’язаних із вторгненням (дещо більшою мірою це стосується жінок). Особливо значний запит – серед мешканців Сходу України, де 53% відчувають таку потребу.
  • У випадку джерел інформації можна констатувати перехід від ситуації домінування телебачення і декількох каналів до переважання інтернет-джерел і значної фрагментації медіа ландшафту. Так, 44% зараз отримують інформацію з телеграм-каналів, 43% – з телебачення (більш старші респонденти), 36% – з YouTube-каналів, 34% – з новинних інтернет-видань. Інші опитування КМІС показують, що серед тих же телеграм-каналів немає однозначних лідерів, а респонденти називають сотні чи тисячі різних каналів. Водночас серед респондентів є запит на швидку та лаконічний формат викладу інформації (з короткими текстами чи відео). При цьому українським ЗМІ довіряють 49% респондентів, не довіряють – 43%;
  • Переважна більшість респондентів критично оцінюють зусилля влади з проведення реформ – лише 19% вважають зусилля достатніми (у 2021 році було 15%). Натомість 71% вважають зусилля недостатніми (у 2021 році було 76%).
  • При цьому найбільший запит – на боротьбу з корупцією. Серед 10 реформ / завдань 90% респондентів до топ-3 зараховують саме антикорупційну діяльність, зокрема з них 58% вважають це завданням №1 для України. Інші топ-реформи: завдання, пов’язані з війною (77% зараховують до топ-3) і реформа судової системи (43%). Про забезпечення прав людини говорять 26%, а про реформу правоохоронних органів – 21%;
  • Досить багато людей вважають, що в Україні дискримінуються люди за певною ознакою. Найбільше респондентів (45%) говорять про дискримінацію за ознакою мови. На умовно другому місці (34% – за сексуальною ознакою. Близько чверті респондентів говорять про дискримінацію за ознакою інвалідності, віку, етнічної належності, статі.

Ще новини України: Норвегія платить українцям по 1,2 тисячі доларів, якщо вони повернуться додому

To Top
Ще новини ⬇
Розділи
Назад
Важливі
Новини
Lite
Допо-га
×