Як війна вплинула на релігійність українців
Водночас 67% заявили, що жодних змін у їхньому ставленні до релігії та віри не сталося.
Як зазначають соціологи, упродовж усього періоду досліджень українське суспільство демонструє досить високий рівень релігійності. Зокрема, станом на кінець 2010 року, порівняно з 2000 роком, число громадян, які визнають себе віруючими, зросло з 58 до 71%. Надалі, впродовж 2010-2020 років частка віруючих серед дорослих громадян України становила в середньому 70%.
Водночас дослідження 2014 року зафіксувало зростання, порівняно з “довоєнним” 2013 роком, числа віруючих з 67% до 76% – що є характерним для суспільства, що опинилось у стресовій ситуації. Цей показник досі залишається найвищим за всі роки спостережень. Надалі він знижувався і становив наприкінці 2021 року 68% опитаних.
Із початком повномасштабної російської агресії він зріс до 74%, але у 2023 році знову дещо знизився до 70,5% (від 84% жителів Заходу країни до 60% жителів Сходу країни).
Традиційно рівень релігійності є вищим у старших вікових групах, порівняно з молодшими (у 2023 році найменше віруючих серед 18-24-річних – 55%, тоді як в інших вікових групах – від 65% до 78%). Серед жінок віруючих більше порівняно з чоловіками (78% і 62%, відповідно). Частка віруючих є вищою серед жителів сіл (75%), ніж серед жителів міст (68%). У
Опитування проводилося методом face-to-face з 9 по 15 листопада 2023 року серед 2022 респондентів лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Раніше ми писали: Найтепліший в історіі: кліматичні рекорди 2023 року – ООН
