Рік тому, у березні 2022 року, російська бомба вбила чотири поколінні сім’ї Галини Жихаревої. Жінка щодня приходила до руїн і молилася, аби хоч хтось з її рідних залишився живий. Всього ж під завалами тоді загинули 52 людини. Всі вони ховалися у підвалі.
Трагічну історію розповідає НСН, посилаючись на низку відкритих джерел.
У березні 2022 року, невдовзі після початку вторгнення в Україну, російська фугасна бомба вбила в Ізюмі на Харківщині 52 особи, які ховалися у підвалі будинку на вулиці Першотравневій. Незабаром місто було окуповане. Восени його, як і всю Харківську область, було звільнено ЗСУ.
Під завалами цього будинку загинули 52 людини
У Галини Жихарєвої у підвалі будинку №2 на вулиці Першотравневій загинули чотири покоління її родини Жихаревих-Столпакових.
Галині Жихарєвої 71 рік. Вона прожила в Ізюмі на Харківщині все життя. Працювала на Ізюмському приладобудівному заводі. На початку 1990-х, коли завод закрили, стала підприємцем та працювала на ринку.
Під час російських авіаударів у березні 2022 року вона втратила всю свою родину – вісім осіб: 49-річних сина Олександра та його дружину Тетяну, онучок – 13-річну Марію та 31-річну Олену з її 34-річним чоловіком Дмитром, двох правнучок – п’ятирічну Олесю та восьмирічну Олександру. Разом із ними загинула й 71-річна мати невістки Жихаревої. Усі вони із сусідами ховалися від обстрілів у підвалі будинку.
В одному із інтерв’ю Галина розповіла про ті страшні дні.
– Востаннє ми розмовляли із сином по телефону 6 березня. У мене в хаті було холодно у підвалі. Він зателефонував, сказав, що в них тепло: «Їжі повно. Якщо хочеш, їдь до нас». Але оскільки постійно були обстріли, я сказала, щоб там сиділи самі. Зі зв’язком були проблеми, тому ми не говорили наступні дні. А 9 березня о 9.05 був обстріл. Мені люди розповіли, які жили недалеко, що Сашин будинок розбомблений. Тільки за два дні я дізналася про це….
Тетяна і Олександр Жихареви
Галина розповідає, що щодня приходила до руїн будинку та молилася: вона просила, аби вижив хоч хтось із її родини. Її надії не справдилися. Коли рятувальники знайшли тіла восьми людей, імовірно, її рідних, вони лежали, притулившись один до одного.
Марія Жихарева
Також щодня жінка приходила сюди, коли вже розбирали завали – у травні.
– Третього травня закінчили розкопки. Я намагалася триматися, кріпилася. Я щодня туди приходила о восьмій ранку і йшла у три години дня, коли рятувальники закінчували роботу свою. Ходила 14 км пішки туди і назад щодня більше місяця. А тоді обстріли були щодня, але я вже на них не звертала жодної уваги, – розповідає Галина
Олена Столпакова
Жінка допомагала людям за прикметами розшукувати своїх близьких. Вона каже, що там було багато було чоловіків, які шукали своїх дружин.
Інших людей підтримувала. Навіть пожежникам допомагала, коли під час розбору завалів їм ставало погано. Я двом рятувальникам серцеві засоби давала. Це зовсім не просто було. Вони 45 тіл відкопали. Руки та ноги, шматки тіл діставали. Семеро невідомих тіл поховали. Ще семеро людей зникли безвісти – документи були на них, а їхніх тіл не знайшли. Може, вони опинилися в центрі вибуху та згоріли… – пригадує Галина
П’ятирічна Олеся Столпакова. Російська бомба вбила це янголятко
Також Галина розповідає:
Підвал розчистили повністю, відкопали всіх. Я шукала своїх і всі 45 трупів бачила. Коли діставали останні тіла, я вже не могла нікого впізнати, бо облич не було зовсім. Обгорілі обличчя. Одяг обгорілий. Навіть по одязі не впізнати було – все чорне.
Старшу онуку та її чоловіка я впізнала за татуюванням та прикрасами. Олена у мене тільки срібло носила, на руках, на шиї срібний ланцюжок, браслет – тут було як дізнатися. Діму, її чоловіка, я впізнала по татуювання.Єдиним, у кого збереглося обличчя, був мій син Сашко. Всі тіла, які були відкопані, – обличчя не було, і навіть іноді волосся. Останньою 3 травня рятувальники дістали Сашину тещу, маму моєї невістки. Вона була із документами. Обличчя не було. Але я її просто дуже добре знаю, діти прожили разом 31 рік – у неї сиве та дуже густе волосся було
Дмитро Столпаков
Дмитро Столпаков мав примітне татуювання
Як зараз тримається жінка, у якої російська бомба вбила усю сім’ю
‘Мені важливо зараз дожити, щоб ексгумація пройшла і щоб ДНК їх упізнали, що це всі мої діти були, – каже Галина Жихарева. – Щоб я могла їх поховати, пам’ятники поставити. А що робити? Жити доводиться далі».
Семеро рідних Галини вже впізнали. Неупізнаною поки що залишається одна з онучок.
Жінка шкодує, що у неї залишилося дуже мало фотографій її загиблої сім’ї. Знімки переважно були у дітей і онуків в телефонах, а телефони, звісно, згоріли…
Родина Жихарєвих Олександр,Тетяна, Олена і Марія
Російська бомба вбила родину з восьми людей
Що відомо про загиблих у Ізюмі
В Ізюмі після російської окупації знаходять багато тіл: їх намагаються впізнати з вересня. Загалом на місцях масових поховань у місті судово-медичні експерти ексгумували 447 тіл загиблих: 425 цивільних, серед яких було п’ятеро дітей, та 22 військовослужбовці ЗСУ. 125 із них досі не впізнані.
‘Була велика кількість померлих людей, потрібно було проводити дослідження епітелію живих людей, а також дослідження трупів, – розповіла криміналістка Тетяна Савчук. – Крім того, кістки трупів були з різним ступенем змін, і треба було кілька разів їх перевіряти.
Ще новини України:
- «На першому сидінні сидів труп дівчинки, вітер гуляв у її заплетеному волоссі» – історія Лізи з Маріуполя, яку вбила рф
- Російська ракета у Запоріжжі вбила місцеву співачку, її маму і кота (фото)
