Ярослав Базилевич зі Львова, який втратив усю родину під час російської атаки, вперше прокоментував трагедію. Він оприлюднив допис на своїй сторінці у Фейсбуці.
Чоловік втратив 4 вересня дружину і трьох доньок, нагадують «Новини України – НСН».
У ніч на 4 вересня, під час чергового масованого обстрілу, російська ракета забрала у Львові життя Дарії, Ярини, Емілії та їхньої мами Євгенії в той час, коли вони перебували на сходовій клітці свого будинку, ховаючись під час повітряної тривоги.
Я був найбагатшим, найщасливішим чоловіком і батьком, я мав скарб і завжди розумів, що це скарб – мати таку дружину і таких відповідальних, працьовитих, гарних, розумних, ініціативних, патріотичних дітей. Весь час я пишався ними і пишаюся надалі. У них мало бути все попереду, у кожної з них, – написав Ярослав сьогодні, 25 вересня
Він каже, що в одну мить втратив ту багатогранність відчуттів, які вони всі четверо, кожна по своєму, давали його протягом їхнього спільного життя.
Сьогодні я маю найкращі, найщасливіші, найпрекрасніші спогади – все решта ампутовано! – написав згорьований чоловік і батько
Він просить усіх небайдужих допомоги у створенні Сталого стипендіального фонду імені Євгенії, Ярини, Дарії і Емілії Базилевич, щоб світ пам’ятав їхні імена.
Що відомо про стипендіальний фонд
У пам’ять про студентку УКУ Дарію Базилевич, її маму Євгенію і сестер Ярину та Емілію, Український католицький університет спільно з батьком Ярославом Базилевичем та Національною скаутською організацією України Пласт започатковують сталий стипендіальний іменний фонд (ендавмент).
Ціль – зібрати 100 тис. доларів, завдяки яким щороку студенти УКУ зможуть отримувати стипендію, щоб наслідувати ті ідеали і принципи, які засвідчили своїм життям сестри Базилевич та їхня мама. Усі вони були також активними пластунками, – кажуть в університеті
Ендавмент дозволить щороку генерувати стипендію у пам’ять про Євгенію, Ярину, Дарію та Емілію Базилевич. Так університет зможе покривати витрати на навчання для талановитих студентів, які через складні життєві обставини не мають змоги оплатити свою освіту.
Зробити пожертву у фонд імені родини Базилевичів ви можете за посиланням https://supporting.ucu.edu.ua/donate/?order=115.25
В Університеті зазначають, що традиція ендавментів поширена у багатьох університетах США та Канади, Європи. Заснування стипендіального фонду дозволяє зберегти та увіковічнити пам’ять про людину. Так з початком повномасштабної війни, УКУ заснував 10 стипендійних фондів на честь військовослужбовців – студентів та випускників університету, які загинули на війні.
«У світовій практиці одним із найефективніших способів сталої підтримки викладачів та студентів є заснування сталих фондів – ендавментів, – розповідає Наталія Климовська, проректорка з розвитку та комунікацій. – Через створення стипендіального фонду, ми прагнемо передати майбутнім поколінням ті цінності та ідеали, які сповідували Євгенія, Ярина, Дарія та Емілія Базилевич. Сталий стипендіальний фонд – це також виховний момент для майбутніх поколінь, щоб жертви війни не були забуті. Пам’ять про наших полеглих у цій несправедливій війні житиме вічно».
Відтак Український католицький університет та Пласт запрошує доброчинців стати фундаторами стипендіального фонду імені Євгенії, Ярини, Дарії та Емілії Базилевич, і у такий спосіб увіковічнити пам’ять про родину, та допомогти здобути якісну освіту майбутнім поколінням українців.
Що відомо про загиблу у Львові родину
Дарії Базилевич було 18 років. Вона навчалася на другому курсі програми «Культурологія» Гуманітарного факультету УКУ. Дівчина була активною студенткою, менторкою «Лабораторії волонтерства» УКУ, пластункою. Займалась в театральній студії, вивчаючи різноманітні аспекти акторського мистецтва.
Як здібна та обдарована студентка, завдяки підтримці жертводавців, Дарія сама отримувала стипендію. Щороку студенти університету, які мають стипендіальну підтримку, пишуть листи своїм жертводавцям.
У листі, який Дарія надіслала благодійникам напередодні Великодня 2024 року, дівчина розповідала про свої здобутки за перший рік навчання та плани на майбутнє:
«Я цікавлюся культурою та історією своєї країни і в майбутньому хочу розвивати культуру України та розповідати про неї всьому світу. Ця пристрасть виникла в мені завдяки моїй родині, яка завжди ділилася зі мною історіями про випробування, через які пройшли наші предки внаслідок світових воєн, Голодомору та в часи Радянського Союзу, – писала Дарія Базилевич. – Окрім мене, мої батьки виховують ще двох сестер, і у нас неймовірно дружна та гармонійна сім’я. Моя сім’я – це невичерпне джерело підтримки, яке не можна порівняти ні з яким іншим. Вони – найбільша опора в моєму житті, яка допомагає мені долати будь-які перешкоди».
Підсумовуючи свого листа, Дарія писала своїм благодійникам: «Я впевнена, що завдяки вашій підтримці та моїй наполегливій праці я зможу досягти значних успіхів і зробити свій внесок у розвиток України».
Сестра Ярина Базилевич мала 21 рік – добра і світла людина. Працювала програмною менеджеркою Офісу «Львів — Молодіжна столиця Європи 2025». Вона була активною, опікувалась багатьма молодіжними подіями, часто волонтерила, мала безліч друзів та знайомих, хобі та зацікавлень.
Наймолодшій Емілії 7 років мало виповнитися 15 вересня. Дівчинка саме перейшла до другого класу Львівської школи «Світанок». Займалася також по класу фортепіано у музичній школі №1 імені Анатолія Кос-Анатольського та ходила на плавання. Із раннього віку вже стала на лижі – її навчили цього тато, мама і сестри.
Мамі дівчаток – Євгенії Базилевич було 43 роки. Працювала маркетологинею, також була інструкторкою з йоги і парфумеркою. Обожнювала подорожувати, проводити час у колі рідних. Її згадують творчою, позитивною, енергійною особистістю.
Ще новини України: У ДТП загинув радник глави Мінстратегпрому Ярослав Олійник (Локі)
