Українці пригадали, як лаялися їх бабусі і дідусі, коли були сердиті. Своїми спогадами про рідних людей і їх «фірмові» вирази вони поділилися в опитуванні на сторінці Новини 25/7. Допис зібрав понад 733 коментарів, і, перечитавши їх, ми ще раз переконалися, наскільки українська мова багата не тільки на гарні слова, але й на лайки і просто дотепні фрази.
Зазначимо, що найчастіше коментатори згадують такі «сердиті» вирази, почуті з вуст рідних, як «Щоб тобі добро було», «Трясця твоїй матері», «А щоб тебе дощ намочив» і «Шлях би тебе трафив».
Нижче ми зібрали найбільш екзотичні «фірмові» вирази, які доводять, що українська лайка – багатогранна, яскрава і часто дуже дотепна. Вона гарно передає характер нашого народу.
Як лаялися наші бабусі і дідусі, коли були сердиті
Українська лайка колоритна і характерна
- Людмила Стрижка: Моя бабуся, коли щось нашкодили, говорила; «Ах ви гузнянки бiсовi»
- Степаненко Таня: Мама говорила, коли питали, а що їсти, а вона «Ягли, щоб ви спать лягли». (в коментарях до цього спогаду зазначили, що в Польщі ягляна крупа – це наше пшоно, ягляна каша – пшоняна каша)
- Ірма Долле: «Хай йому Грець: увірвався терпець!»
- Валентина Підопригора: Моя бабуся, коли бачила чоловіка напідпитку, говорила: «Щоб вас золи поспивали!» (В коментарях до цього спогаду інші дописувачі пояснили, що йшлося мабуть про воду після зоління. Раніше до того, як випрати білизну в копанці, чи на річці, її золили попелом м’яких сортів дерев з водою, спеціально був пристрій видовбаний з колоди. Називався зілник. Тож бабуся, вірогідно висловлювала “побажання”, щоб замість горілки випив золи, тобто цього розчину: попелу (золи) і води).
- Надежда Борисенко: Я багато часу з самого дитинства проводила у бабусі, і коли щось її засмучувало вона говорила «А ср@в пес твоїй морді». Пояснити вона не могла що це означає, але казала, що чула в дитинстві від своєї бабусі
- Света Иваненко: «А насрав його мамі неньці. А на середині ярмарок. Матка бозка. Бий і слухай чи дихає»
- Ірина Лібіна: Дідусь не відпускав саму на річку і казав’: «Якщо втопишся, додому не приходь»
- Валентина Никифорова: «Гриб вашу няню» – так казав мій дідусь.
- Светлана Алешкина: «Чорти полосаті!»
- Валя Тищенко: «А щоб тебе пранці вкрали»
- Ніла Паламарчук: «Миску тобі вареників натощак!»
Старі фото України – з відкритих джерел
- Светлана Ефремова: Моя мама, коли не хоче сваритися, а її достають, то вона каже: «Нагадай козі про смерть, то буде мекати поки не здохне!!!»
- Аня Коменданська: Ми коли довго купалися на ставку то бабуся шукала і казала: «Ану додому, бо в ср@ці верба виросте!»
- Nina Kirilenko: Моя бабуся була дуже набожна, ніколи ми не чули від неї лайливих слів, вона ніколи не сердилась, але вже коли ми її дуже-дуже розсердили, то вона казала «Ах ти ж разсукін син, ще й падлєц». То нам ставало соромно і страшно, бо це вже була найстрашніша лайка.
- Надежда Миняйло: Дідусь казав: «Ти їй стрижене, а вона тобі смалене», коли з ним не погоджувались.
- Людмила Чалова: Коли пили багато горілки, то казали: «Щоб ти гарячої смоли напився!»
- Анна Хижняк: «Як дам, аж зуби поковтаєш!»
- Людмила Манько: Коли ми не хотіли їсти, то мама завжди говорила: «Не бачили осмаляної сови»
- Сашко Бандерівець: «Щоб ти вр@вся і води поруч не було!»
- Ninok Ninok: Моя бабка (так ми називали нашу бабусю), казала «Не мороч мені задньої пілки»
- Валентина Савельева: Коли були не порозуміння між дорослими і щось з’ясовували між собою, то могли і таке казати: «Н@сри собі під подушку, щоб м’ягше спати було»
- Elena Ohdanska: «Йосип драний»
- Галина Лубенец: «Не богу свічка, не чорту кочерга»
- Ірма Долле: «Хай йому Грець: увірвався терпець!»
Старі фото України – з відкритих джерел
- Анатолій Іванов: Коли я був малий і шкодний: «З поля вітер, з ср@кі гості!@ Але не сварили, а так шуткуючи»
- Валентина Микитенко: «Ти йой сці мижи очі, а вона каже, дощ іде»
- Nadija Yurkova: Бабця як когось сварила, казала: «От кальмук», а як щось не подобалося, то: «От колька»
- Наталя Красільнікова: «Щоб тебе підняло та гепнуло»
- Віра Ковшик: Мої бабусі були з одного села. Я пам’ятаю, що в селі сварилися так: «А, гидольської душі, м’ясо чортяче, неокаянне, сукин син ганахтимський». Що це означало, не знаю, але нам було чудно
- Ольга Яківна Пустовгар: Коли до нас ішов непрошений гість, то бабуня казала: «Вітер з моря, гість із ср@ки». Це стосувалося діда Клима, який був дуже скупий»
- Татьяна Бабенко: Моя бабуся, коли хтось із дітей не послухався, або показував свій характер завжди говорила: «Сняться комусь кислиці, та не знають проти чого»
- Галя Тимощук: «Сім верст до небес і все лісом!»
- Любов Грабовенко: А мені в дитинстві на моє «не хочу» відповідали: «То з’їж ср@ку сорочу». Досі згадую і сміюсь
- Віка Майба: «Поганому поросяті і в Петриківку холодно»
- Віолета Щербак: Прабабуся говорила: «Щоб тебе грім побив!» — такий вислів був спрямований навіть на собаку, яка гавкала без перестану)
- Сергій Терник: А моя бабуся діду говорила: «А най би тебе шлях ясний трафив»
- Олександра Пановик: Бабця казала, якщо щось зле: «А най його качка копне»
Старі фото України – з відкритих джерел
- Ольга Захарченко: Бабуся казали: «Якщо зробиш шкоду, то мама парла дасть», або як в хаті не прибрано зранку, то казала що: «Як мамай пройшов»
- Людмила Петрик: «Воно тобі треба, як корові сідло», «Якщо собака десь далеко побіг, то вже Керч минає»
- Ірина Сергієнко-Хлистуненко: «Воно йому треба, як собаці п’ята лапа»
- Tania Savchenko: «Хай їдять його мухи з комарями»
- Іра Морозова: «Йосип тебе б любив»
- Elena Ohdanska: «Йосип драний»
А які лайливі слова ваших старших родичів запам’ятали ви? Напишіть у коментарях.
Ще новини України: «Стоячок» замість «штатив», «осоння» замість «на сонці» – 79 українських слів, які росія стерла з нашої пам’яті
