Відключення світла і робота для дуже великої кількості українців – тісно пов’язані речі. І сьогодні, через постійні вимкнення електроенергії неминуче виникають проблеми у трудових відносинах.
Як вирішити їх, що каже з цього приводу закон?
Відключення світла і робота: як вирішити проблему в трудових відносинах
Як співіснувати у трикутнику працівник-роботодавець-електроенергія – в матеріалі Ярини Скуратівської для Укрінформу прокоментував Сергій Сільченко, юрист, викладач та експерт у сфері трудового права, передають «Новини України – НСН».
За словами юриста, на сьогодні у його практиці судових прецедентів поки що не зафіксовано спорів, де відсутність (чи компенсація) електроенергії є ключовим питанням.
Якщо людина є підприємцем, то ризики підприємницької діяльності покладаються на неї саму. Тобто, немає світла – це проблема того, хто виконує певну роботу чи надає певну послугу. Це підприємницькі ризики і нічого тут не вдієш, – каже юрист
Якщо з якихось причин підрядник не зміг виконати роботу, то це його проблеми. Так що в цьому випадку особі, яка працювала, ніхто нічого не повинен був компенсувати, адже вона продає по суті результат, тобто виконану роботу. Якщо робота не виконана, то немає оплати, і компенсації – теж, – підкреслив він
Якщо ж йдеться про простій найманого працівника, то у КЗпП передбачена певна гарантія у вигляді 2/3 тарифної ставки, які мають зберігатися за працівником. Останньому достатньо поінформувати свого безпосереднього керівника про вимкнення світла, а якщо вимкнули на всьому підприємстві, то і повідомляти не потрібно. За весь період простою працівнику в табелі обліку робочого часу зазначають цей час як простій.
Роботодавець повинен або забезпечувати працівникові умови праці, або компенсувати понесені витрати. Якщо людина працює дистанційно, то закон передбачає, що питання забезпечення необхідними засобами для виконання роботи (обладнанням, програмами, світлом у тому числі) має бути врегульовано трудовим договором про дистанційну роботу, – підкреслює юрист
Якщо в трудовому договорі нічого не врегульовано з приводу того, як забезпечується працівник засобами для виробництва, то цей обов’язок покладено на роботодавця (ст. 60-2 КЗпП).
Тож формально, скажімо, викладач вправі може вимагати від роботодавця ноутбук та безперебійну зарядну станцію (генератор). Але, зрозуміло, що викладачам бюджетних освітніх закладів на це коштів не виділять. З іншого боку – роботодавець не вправі притягати працівника до відповідальності за неможливість виконувати роботу, якщо це залежить від обладнання, за яке за законом відповідає роботодавець. Як варіанти Сергій Сліпченко назвав заміну дистанційної форми роботи очною в заживленому навчальному корпусі або ж тимчасове переведення працівника на іншу роботу під час простою.
Якщо роботодавець не може забезпечити належні умови праці, відповідно, працівник може не виконувати роботу. А заробіток працівникові роботодавець зобов’язаний зберігати, – підкреслює юрист
Загалом, вимкнення світла та питання компенсацій за простій та виведення в простій врегульовані на загальному рівні, каже він, тож нема потреби в окремому законодавстві. Більше того, роботодавець може на рівні колективного договору чи якогось внутрішнього положення врегулювати це питання суто для себе залежно від своїх можливостей.
Ще новини України: Деокупація ЗАЕС політичним шляхом: чи реально це і яка найбільша загроза?
