16 липня Верховна Рада України проголосувала за скасування літнього часу. Якщо ухвалений законопроєкт не буде ветовано президентом, то 27 жовтня цього року ми востаннє перейдемо на зимовий час і залишимося на ньому.
Рішення викликало бурхливу реакцію у суспільстві. Сам факт скасування переводу годинника більшість українців сприйняла позитивно. А от з приводу того, який час краще залишити: зимовий чи літній – виникли палкі дискусії.
Одні підтримують ухвалене рішення, стверджуючи, що це наш справжній географічний час. Інші нарікають на близькість з Росією та майбутні незручності, адже влітку розвиднюватиметься близько третьої ночі, а сутенітиме десь ближче до 20:00.
Скасування літнього часу – плюси і мінуси
На сході світатиме дуже рано
В ситуації розбиралася команда «По той бік новин», яка бореться у мережі з фейками, дезінформацією та маніпуляціями, передають «Новини України – НСН»
Ось що пише автор матеріалу Дмитро Філіпчук:
Так, Україна дійсно знаходиться в географічно часовому поясі GMT+2 (Східноєвропейський час (EET)) [2]. Це – стандартний наш час, який заведено називати “зимовим”. У минулі роки ми переходили зі стандартного часу на літній GMT+3, а потім знову поверталися на стандартний GMT+2.
Чи зближуємося ми з так званою росією?
Ні. Так звана росія (західна її частина MSK) живе в часовому поясі GMT+3, а отже, після набуття чинности закону, наші годинники більше не збігатимуться – в Києві завжди GMT+2, а в москві GMT+3.
Чи віддалюємося ми від Європейської Унії?
Навряд. ЄУ живе за стандартним Центральноєвропейським часом GMT+1 і влітку переходить на літній GMT+2, а отже пів року наші годинники збігатимуться.
Але так, в Україні тепер може бути відсутній сам факт “літнього часу”, а в ЄУ він поки залишається. Насправді Європейський парламент ще у 2021 році підтримав скасування щорічного переведення годинників, але рішення так і не втілили в життя через відсутність спільної згоди країн-членів.
Декілька слів про зручності
Так, жителі східних областей України можуть бути не дуже раді тому, що сонячне проміння до них у кімнату потраплятиме о третій ночі. Уявімо, що закон ухвалили ще минулого року. Щоб ми мали би сьогодні? У Краматорську почало би світати о 03:45, а у Варшаві, для порівняння, о 04:36, хоч і в обох країнах час GMT+2. Захід сонця в Краматорську також почався би раніше – не о 20:27, а о 19:27. Ймовірно, що швидша зустріч темряви, не дуже позитивно відобразилася би на споживанні електроенергії населенням.
А як щодо впливу на здоров’я ?
“Сама процедура “дьоргання стрілок” щопівроку вже давно визнана хронобіологами (фахівцями з біологічної ритміки) та дослідниками сну не корисною, а для деяких категорій людей навіть шкідливою”, – написала на свої сторінці у фейсбуці біологиня Ольга Маслова.
І дійсно, багато експертів та медичних організацій рекомендують цілорічно використовувати стандартний час. Наприклад, нещодавно Американська академія медицини сну (AASM) закликала відмовитися від переходу на “літній час”, адже це негативно відображається на громадському здоров’ї. На сайті організації зазначили, що у перші дні після переведення стрілок годинника на “літній час” спостерігається зростання ДТП, госпіталізацій та порушення циркадних (добових) ритмів та сну, люди жаліються на дискомфорт та погіршення психічного здоров’я.
Важко дати ствердну оцінку рішенню депутатів. Як бачимо, у скасуванні “літнього часу” є свої плюси й мінуси. Хай там як, але саме час і покаже чи дійсно це рішення було правильним та своєчасним, – коментує Дмитро Філіпчук
До речі! Згадана ним вище кандидатки біологічних наук Ольга Маслова наводить аргументи все ж таки на користь зимового часу.
Україна має велику протяжність – понад 1300 км. Вона охоплює більше ніж один часовий пояс. Умовно в Харкові й Ужгороді схід і захід сонця відбувається з різницею майже в годину, – констатує вона
Але! За словами фахівчині, зимовий (соціальний) час, на який Україна перейде восени 2024 року, приблизно відповідає астрономічному часу. Тобто це синхронізація, що так необхідна людині для підтримки гарного самопочуття.
Ідеальний сценарій, за словами Ольги, перейти на зимовий час з урахуванням потреб крайніх західних і східних регіонів України.
Тобто дозволити мешканцям Закарпаття та Харківщини адаптувати свою соціальну активність під астрономічний час. Наприклад, починати шкільні заняття та робочий день раніше/пізніше. Для цього слід орієнтуватися, в першу чергу, на рух Сонця, а не годинника.
Знайти оптимальний ідеальний соціальний час для всієї України не вдасться. Ми не можемо зробити GMT+2,5, щоб помирити половинки. Для Києва й умовного центру країни просто зимовий час – ідеальна історія, але для інших регіонів слід мати індивідуальне регіональне рішення, – радить Ольга
Ще новини України: Суспільний договір вічної війни потрібен Україні – голова Українського інституту національної пам’яті
