Купити квартиру в Дніпрі

Життя без Каховського водосховища – чи потрібно відновлювати ГЕС

без Каховського водосховища
Фото "Думская"

Яке життя буде без Каховського водосховища, яких збитків зазнала Україна через знищення Каховської ГЕС, чи потрібно відновлювати станцію і чи є альтернативні варіанти для сільського господарства.

Про це йдеться у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», передає НСН.

Знищення росіянами Каховської ГЕС завдало значних збитків сільському господарству України. За попередніми даними Міністерства аграрної політики та продовольства, були затоплені орієнтовно 10 тисяч гектарів сільськогосподарських земель на правобережній Херсонщині, а також в декілька разів більше на лівому березі області, який зараз перебуває під російською окупацією.

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів, що через руйнування Каховської ГЕС до півтора мільйона гектарів земель не будуть використовуватися повною мірою. Щоб відновити зрошування на цих територіях, треба від 3 до 7 років. Це повинно стати пріоритетом, вважає міністр, оскільки питання стосується не лише агробізнесу, а й екології та соціальної сфери. Без відбудови дамби поновити зрошення на цих територіях буде «якщо не неможливо, то вкрай складно», зазначає він.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів, що для відновлення сільськогосподарських земель в зоні підтоплення треба буде щонайменше 5 років. Збитки, які розраховуються, вже сягають понад 10 млрд доларів.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук повідомив, що через відсутність зрошення аграрії на півдні України будуть змінювати структуру посівів та переорієнтуються на інші галузі сільського господарства. Марчук зазначив, що на півдні завжди традиційно вирощували такі олійні культури, як соняшник, рапс і соя. Після деокупації сільгосптоваровиробники будуть шукати можливості сівозміни та використовувати міжнародні технології, вважає експерт.

підрив Каховської ГЕС

«Зрошення немає»

Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що зараз рівень води в Каховському водосховищі вже впав до тієї позначки, коли неможливо робити забір води до Каховського магістрального каналу.

«Зрошення на зараз в окупованій частині лівобережної Херсонщини немає. Ну і відповідно, по Північно-Кримському каналу також припинено постачання води, вірніше, вода по каналу з Каховського водосховища йшла самопливом. Приблизно 350 тисяч гектарів було під зрошенням за допомогою цих двох зрошувальних систем з потенціалом відновлення більш ніж пів мільйона гектарів», наголосив депутат.

Без відбудови греблі Каховської ГЕС зрошування на Херсонщині неможливе, вважає він.

зрошення

За його словами, від будівництва греблі Каховської ГЕС мине ще декілька років, поки Каховське водосховище природно наповниться водою.

«Тому десятиріччя, можна сказати, зрошення в Херсонській області не буде. Що це за собою тягне? Херсонська область – це зона ризикованого землеробства. Ну і, відповідно, Бериславська зрошувальна система – там був забір води з Дніпра. Так само вона вже не працює», каже Хлань.

«Вирощування овочів під питанням»

Втрати сільського господарства Сергій Хлань називає «колосальними». Постраждає, каже, в тому числі й овочівництво.

«Тільки незначна частина овочів вирощувалась на артезіанських свердловинах. Артезіанські свердловини подають холодну воду, яка шокує рослину, яка шокує овочі. Відповідно, потенціал врожайності невеликий, ну і дебет води, відповідно, також невеликий. А системи зрошування з каналів, там вода подається тепла, рослина абсолютно комфортно розвивається і дає максимально високі врожаї», пояснив депутат.

За його словами, тепер вирощування овочів, кукурудзи, сої під великим питанням, а вирощування звичайних озимих культур можливе хіба що через рік. Відбудова Каховської ГЕС – це єдиний можливий шлях розвитку для регіону, переконаний депутат.

«Якщо ми не відбудовуємо греблю Каховської ГЕС, то судноплавство по річці Дніпро можна забути. Це крок вперед чи назад? Якщо ми не зможемо з’єднувати центральну частину України, Київ з Чорним морем. По-друге, це зрошення, яке не можна буде відновити й не можна буде відновити потенціал аграрних сільськогосподарських земель Херсонщини. По-третє, екологічні питання, національні парки, розвиток інфраструктури. Олешківський ліс, який фактично під загрозою буде існування, бо рівень ґрунтових вод впав. І розповсюдження пустелі, повзучі піски, пилові бурі. Те, що було раніше, і те, що може очікувати без греблі Каховської ГЕС. Це крок вперед чи назад? Звичайно, назад», зауважив він.

Без баржі з кавунами

Начальник Чулаківської сільської військової адміністрації Скадовського району Херсонщини Олександр Мусієнко розповів, що більшість сільськогосподарських земель цієї громади використовувалися завдяки зрошенню. Такої можливості більше не буде, і це суттєво позначиться на діяльності фермерських господарств.

баржа з кавунами

«Суттєво вплине і на врожайність зернових, і ставить під великий ризик взагалі можливість вирощування овочів. Великі були фермерські господарства, які займалися вирощуванням бахчевих культур, адже всім відома баржа, яка колись везла з Голої Пристані саме чулаківські кавуни. І, звичайно, все це ставить під великий знак питання. Звичайно, це втрата робочих місць, це втрата заробітку і фактично можливості прожиття», розповів Мусієнко.

Повернути обсяги врожайності у цій громаді без відбудови Каховської ГЕС буде неможливо, каже посадовець. Він пояснює, що територія Чулаківської громади розташована частково на місцях залягання підземних ґрунтових вод, а частина полів ще з радянських часів зрошувалися шляхом свердловин. Але це зовсім невеликий відсоток від загальної кількості води, яка використовувалася для зрошення полів, каже Мусієнко.

Як відродити сільське господарство на полях?

Сільське господарство на частині полів Чулаківської громади можна буде відродити після деокупації протягом року, вважає очільник. І розповів, як.

«Після деокупації буде проведена робота, переоснащена саме на ці поля, на які є можливість брати забір води з ґрунтових вод, буде зроблена нова насіннєва карта. Ті поля, які сьогодні залишилися тимчасово без зрошення, на які неможливо довести воду, я впевнений, що будемо намагатися засівати зерновими якимось і сподіватися на погоду. Раніше в багатьох територіальних громадах, де землі незрошувані, все одно вирощують якісь врожаї», підкреслив він.

До повномасштабного вторгнення проблеми зі зрошенням допомагали вирішувати міжнародні організації, додав Мусієнко. Зокрема, з великими фермерськими господарствами за підтримки американського уряду працювала організація USAID. Вони підтримували саме зрошення.

«І це вже було зрошення нового стандарту. І воду до полів, частина з яких є незношеними, саме на такі поля виділялися гранти, проводилися туди вода, ставилися фрегати, які качали ту воду. Більше скажу, що частина полів по Чулаківці воду брали навіть не з каналу, а зі свердловин», розповів Мусієнко.

«До дефіциту овочів не призведе»

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що станом на 2021 рік на території всієї Херсонщини та частини Запорізької області, яка зараз в окупації, вирощували близько 4-х мільйонів тонн зернових олійних культур, що давало можливість, експортуючи, заробляти приблизно півтора мільярда доларів.

«У сукупності це десь 14% від загального експортного потенціалу України, що є досить високим потенціалом в контексті тих коштів, які ми як держава мали б отримати через можливість вирощувати там сільгосппродукт. Це що стосується зернової групи», каже експерт.

ціни на овочі

За його словами, займатися овочівництвом у цьому регіоні можливості не буде, але до дефіциту це не призведе.

«Цю проблему ми відчули ще на початку вторгнення Росії, коли вони тимчасово окупували території Херсонщини, Запорізької області. Це протягом 2022 року, і у 2023 році також призвело до росту цін, в тому числі на овочеву групу. Зараз частково ця ситуація буде змінюватись, тому що по різних регіонах українці, аграрії, почали заміщати цю проблему – вирощувати овочі на Київщині, Львівщині, Одещині, Закарпатському регіоні. Відповідно, такої нестачі не буде, як було у 2022 році. Але сам факт, що після деокупації, фактично ми говоримо, займатися вирощуванням овочів буде неможливо», зауважив Марчук.

Вплив на продовольчу безпеку світу

Задіювання свердловин не вирішить ситуацію зі зрошенням, вважає він. Експерт зазначив, що втрати сільського господарства через руйнування Каховської ГЕС не вплинуть на реалізацію зернової угоди. Втім, це може призвести до змін у продовольчій безпеці світу.

«Організація Об’єднаних Націй в контексті продовольчої безпеки дійсно визнає значні втрати й говорить про здорожчання в майбутньому цін на харчі, зокрема і зернової групи. Це відбулося в перші години, після того, як було підірвано Каховську ГЕС, ціни на біржах піднялися приблизно на 4%. Така тенденція може зберегтися. На зернову групу – на 5-6% ціни можуть піднятися. Здорожчення буде для значної території світу, яка купує, в тому числі продовольство з території України», каже Марчук.

«Шанс відмовитися від орного землеробства»

Керівник громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк вважає, що Україні рано чи пізно доведеться відмовитися від орного землеробства на півдні. І зараз через наслідки руйнування Каховської ГЕС є така можливість.

«Все, що у нас є в сільському господарстві зараз – це все радянська спадщина, зрощення, тотальна розораність. Навіть сьогоднішні наші чиновники кажуть, що Україна класна, тому що вона – найбільш розорена країна Європи. Це катастрофа, ми – друга країна у світі за розораністю після Бангладеш і перша країна в Європі за розораністю. У нас 56% землі – це тільки те, що щороку переорюється. Це десь, грубо кажучи, втричі більше, ніж в середній європейській країні, може, навіть більше», каже експерт.

За його словами, розораність призводить до того, що Україна – сама вододефіцитна країна в Європі й така, що лідирує в опустелюванні. Він навів приклад пилової бурі навесні три роки тому у Поліссі, вказуючи на те, що в цей період той край мав би бути затоплений річками.

Зрошення на півдні можна відновити без побудови нової ГЕС і, відповідно, наповнення водосховища, стверджує експерт.

«Зрошення – так, це теж побічний продукт, тому що для зрошення потрібне не водосховище, а вода. А води не буде більше від того, що є водосховище. ГЕС – саме енергетика, ГЕС потребує певного рівня води, а для зрошення можна поставити насос, який буде качати воду, якщо ви вже хочете те зрошення. Це буде дешевше, ніж демонтувати цю греблю і наново побудувати нову», пояснює Василюк.

Виходом із ситуації могло б бути перепрофілювання територій під тваринництво, зазначив він.

«А не можна тварин випасати на деградованій території, відновити там рослинність. По-перше, вона змінить клімати, зупинить опустелювання, тваринам буде безпечно випасатися, не треба буде вирощувати корми на величезній площі. Це врятує ситуацію, це не значить, що на цій території нічого не буде. Звичайно, буде, ніхто не дасть території пустувати», вважає Василюк.

Нагадуємо, на світанку 6 червня стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року.

Ще новини України: Висихаюче Каховське водосховище – як річковий зерновий термінал опинився посеред пісків і чи можливий наступ з протилежного берега

To Top
Ще новини ⬇
Розділи
Назад
Важливі
Новини
Lite
Допо-га
×