Традиційні довгі вихідні у травні призводять до щорічних втрат української економіки близько $400 млн на рік. Після війни додаткових вихідних може стати менше.
Чому та як це впливає на економіку? Про це пише Forbes, передає НСН.
Вперше за 57 років початок травня в Україні проходить без традиційних травневих свят. За рішенням Кабміну на час воєнного стану всі додаткові вихідні були скасовані.
Через це з початку війни з Росією українці вже «втратили» чотири з одинадцяти щорічних неробочих днів. До 2017-го у першій декаді травня було щонайменше три офіційних вихідних: 1, 2 та 9 травня. У деяких роках до цього додавався вихідний у понеділок через «пізню» православну Пасху.
За оцінкою Forbes, з 2010 по 2021 рік українська економіка тільки через знижену ділову активність на початку травня втрачала у середньому $400 млн, або 0,3% ВВП. Як і під час новорічних свят на початку січня, у період травневих вихідних економіка працює приблизно на 70% від звичайної потужності, зазначає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
«На мою думку, ми повинні рухатися у бік до зменшення кількості додаткових вихідних, – каже заступник міністра економіки Денис Кудін. – Це питання трудової реформи, Мінекономіки зараз займається розробкою відповідного законопроєкту».
Як «зайві» вихідні впливають на економіку
Наприклад, 2021 року офіційні свята додали українцям 11 вихідних. Ще три дні – несвяткові понеділки чи пʼятниці, замінені «робочими суботами».
За розрахунками Forbes, упродовж останніх 12 років середньоденний показник індексу промвиробництва у травні був на 3% нижчим, аніж аналогічний показник у квітні.
«Принцип «більше днів – більше випуск» справедливий для промисловості та, скажімо, будівництва, але не для сфери послуг, як-от IT»,каже Ваврищук з ICU.
За його словами, відмова від «зайвих» вихідних дійсно може дати короткостроковий ефект на економічне зростання.
«Але він вичерпається у довгостроковому періоді, – пояснює Ваврищук. – На таких горизонтах ключове значення має продуктивність праці».
У січні 2021-го група народних депутатів на чолі з головою парламентського комітету з соцполітики Галиною Третьяковою запропонувала заборонити рокірування «неробочих будніх» та «робочих субот». Третьякова констатує, що ця ідея не знайшла широкої підтримки у Верховній Раді, але обіцяє відновити спроби додати цю норму до Кодексу законів про працю.
Згідно з Кодексом, Кабмін може лише рекомендувати бізнесу міняти місцями вихідні та будні. «Якщо у бізнесу є попит, він може забезпечити безперервність виробництва навіть у свята, – каже Ваврищук з ICU. – Яскраві приклади – будівництво та ритейл».
Що потрібно змінити
За словами Кудіна з Мінекономіки, війна та необхідність відбудови країни можуть прискорити тренд на зменшення кількості додаткових вихідних. Він нагадує досвід економічних проривів у деяких азіатських країнах, де досі популярною є модель «9-9-6»: робота з 9 ранку до 9 вечора протягом шести днів на тиждень.
Кудін не очікує таких радикальних змін в Україні, але не виключає відмови від практики довгих вихідних у новорічно-різдвяний період та на початку травня.
Більш широкий варіант – обходитися без будь-яких перенесень, якщо свято й так припадає на вихідний, пропонує виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
«Це дозволить зберегти лише «святкову» функцію свят і дасть можливість збільшити виробництво для відновлення економіки після війни»,вважає він.
Перегляд політики щодо держвихідних має стати ще одним кроком для відходу України від радянської спадщини, вважає Кудін.
«Це ще один елемент «декомунізації» української економіки»,каже він.
Україна змінила своє бачення перемоги у війні з росією – Кулеба
