Зарплата у центральних органах влади суттєво відрізняється від середніх показників по країні. Названо цифри.
Яка середня зарплата у центральних органах влади
У липні 2024 року середня зарплата в центральних органах влади (ЦОВ) перевищила 50 тисяч гривень, що у 2,5 раза вище, ніж офіційна середня зарплата в Україні. При цьому немає чіткої закономірності між зміною зарплат і заповненістю вакансій у відомствах.
Про це повідомила “Економічна правда” з посиланням на дані Міністерства фінансів, передають «Новини України – НСН».
Так, вказується, що до 2024 року фактична кількість державних службовців центральних органів влади, загальну чисельність яких встановлює Кабінет міністрів, становила 110 тис. осіб у той час, як, відповідно до штатних розписів усіх урядових відомств, їх мало б бути 147 тис.
Видання зазначило, що на оплату цих 37 тис. осіб в бюджеті також передбачалися кошти, з яких здійснювалися виплати премій і бонусів працівникам. Таким чином оклад останніх становив у середньому 30% від виплат, а премії та бонуси – решту 70%.
Однак з початку 2024 року уряд запустив реформу, згідно з якою оклад має становити 70% і бути більш-менш рівним для однакових посад у різних органах влади, а премії – не перевищувати 30%. Завдяки цьому з квітня скоротилася штатна гранична чисельність кадрів, і тому кількість незаповнених вакансій впала з 25% до 14%.
Аналізуючи дані Мінфіну після реформи, видання акцентувало, що низькі зарплати чиновників – міф.
“У липні середня зарплата в центральних органах влади (ЦОВ) перевищила 50 тис. грн. Це у 2,5 раза вище, ніж офіційна середня в країні. Якщо брати лише рівні спеціалістів, то середня зарплата за пів року зросла в півтора раза до 40 тис. грн”, – повідомляє ЕП
Інфографіка “Економічної правди”
Вказується, що від реформи найбільше виграв “економічний” блок – лідером за розміром зарплат стало Мінекономіки. Зокрема, з початку 2024 року середня зарплата спеціаліста в відомстві зросла з 38 тис. грн до 77 тис. грн. Загалом у Мінекономіки з урахуванням керівного складу цей показник становить 103 тис. грн.
Також зросли в півтора рази і перевищили 50 тис. грн зарплати спеціалістів Мін’юсту, Мінфіну та Мінцифри. ЕП припускає, що завдяки цьому Мінекономіки та Мінфіну вдалося у 2024 році переломити тренд і навіть збільшити кількість працівників, яка до того в цих відомствах, як і загалом у держслужбі, лише зменшувалася.
Водночас, згідно з аналізом, зарплата, імовірно, не грає вирішальної ролі в бажанні працювати на державу – 2023 році ЦОВ втратили 4,5% кадрів, у 2024 році, після старту реформи, – 1,9%. Проте немає фактів, які б підтверджували, що підвищення зарплати сприяло зниженню цього відсотка.
До прикладу, в податковій і митній службі коливання зарплат не корелює з чисельністю співробітників.
“Загалом, якщо спиратися на відкриті дані Мінфіну, упродовж 2024 року важко розгледіти бодай якусь закономірність між зміною зарплат і заповненістю вакансій на прикладі пів сотні головних органів влади”, – резюмує видання
Інфографіка “Економічної правди”
“Імовірно, відплив кадрів, який фіксували в останні роки, був спричинений не малими чи непрозорими зарплатами, а великою війною. Чиновницький сектор, як і приватний, стикається з головним викликом – дефіцитом кадрів, тож підвищенням і без того не мізерних зарплат його не подолати”, – додали в ЕП
Ще новини України: Хто найчастіше отримує бронь від мобілізації в Україні
Зарплата у центральних органах влади суттєво відрізняється від середніх показників по країні. Названо цифри.
Яка середня зарплата у центральних органах влади
У липні 2024 року середня зарплата в центральних органах влади (ЦОВ) перевищила 50 тисяч гривень, що у 2,5 раза вище, ніж офіційна середня зарплата в Україні. При цьому немає чіткої закономірності між зміною зарплат і заповненістю вакансій у відомствах.
Про це повідомила “Економічна правда” з посиланням на дані Міністерства фінансів, передають «Новини України – НСН».
Так, вказується, що до 2024 року фактична кількість державних службовців центральних органів влади, загальну чисельність яких встановлює Кабінет міністрів, становила 110 тис. осіб у той час, як, відповідно до штатних розписів усіх урядових відомств, їх мало б бути 147 тис.
Видання зазначило, що на оплату цих 37 тис. осіб в бюджеті також передбачалися кошти, з яких здійснювалися виплати премій і бонусів працівникам. Таким чином оклад останніх становив у середньому 30% від виплат, а премії та бонуси – решту 70%.
Однак з початку 2024 року уряд запустив реформу, згідно з якою оклад має становити 70% і бути більш-менш рівним для однакових посад у різних органах влади, а премії – не перевищувати 30%. Завдяки цьому з квітня скоротилася штатна гранична чисельність кадрів, і тому кількість незаповнених вакансій впала з 25% до 14%.
Аналізуючи дані Мінфіну після реформи, видання акцентувало, що низькі зарплати чиновників – міф.
“У липні середня зарплата в центральних органах влади (ЦОВ) перевищила 50 тис. грн. Це у 2,5 раза вище, ніж офіційна середня в країні. Якщо брати лише рівні спеціалістів, то середня зарплата за пів року зросла в півтора раза до 40 тис. грн”, – повідомляє ЕП
Інфографіка “Економічної правди”
Вказується, що від реформи найбільше виграв “економічний” блок – лідером за розміром зарплат стало Мінекономіки. Зокрема, з початку 2024 року середня зарплата спеціаліста в відомстві зросла з 38 тис. грн до 77 тис. грн. Загалом у Мінекономіки з урахуванням керівного складу цей показник становить 103 тис. грн.
Також зросли в півтора рази і перевищили 50 тис. грн зарплати спеціалістів Мін’юсту, Мінфіну та Мінцифри. ЕП припускає, що завдяки цьому Мінекономіки та Мінфіну вдалося у 2024 році переломити тренд і навіть збільшити кількість працівників, яка до того в цих відомствах, як і загалом у держслужбі, лише зменшувалася.
Водночас, згідно з аналізом, зарплата, імовірно, не грає вирішальної ролі в бажанні працювати на державу – 2023 році ЦОВ втратили 4,5% кадрів, у 2024 році, після старту реформи, – 1,9%. Проте немає фактів, які б підтверджували, що підвищення зарплати сприяло зниженню цього відсотка.
До прикладу, в податковій і митній службі коливання зарплат не корелює з чисельністю співробітників.
“Загалом, якщо спиратися на відкриті дані Мінфіну, упродовж 2024 року важко розгледіти бодай якусь закономірність між зміною зарплат і заповненістю вакансій на прикладі пів сотні головних органів влади”, – резюмує видання
Інфографіка “Економічної правди”
“Імовірно, відплив кадрів, який фіксували в останні роки, був спричинений не малими чи непрозорими зарплатами, а великою війною. Чиновницький сектор, як і приватний, стикається з головним викликом – дефіцитом кадрів, тож підвищенням і без того не мізерних зарплат його не подолати”, – додали в ЕП
Ще новини України: Хто найчастіше отримує бронь від мобілізації в Україні
