Невизнана Нагірно-Карабаська Республіка припиняє існування з 1 січня 2024 року. Її так званий президент Арцах Самвел Шахраманян підписав відповідний «указ».
Про це повідомляє НСН з посиланням на arminfo.info та zaxid.net.
«Розпустити всі державні установи та організації, які перебувають у їхньому відомчому підпорядкуванні до 1 січня 2024 року, та Республіка Нагірний Карабах (Арцах) припиняє своє існування», йдеться в «указі».
Згідно з «указом», таке рішення «влада» ухвалила через складну військово-політичну ситуацію, «виходячи з пріоритету забезпечення фізичної безпеки та життєвих інтересів народу “Арцаха”».
Там також згадали про домовленість із представниками Азербайджану про те, що забезпечується вільний проїзд жителів Нагірного Карабаху, включаючи військовослужбовців, які склали зброю, зі своїм майном на автівках Лачинським коридором.
«Президент» вирішив, що з 1 січня 2024 року так звана Республіка Нагірний Карабах припиняє своє існування. Це також призведе до розпуску всіх «державних установ та організацій», які перебувають там у відомчому підпорядкуванні.
Населенню Нагірного Карабаху, у тому числі тим, хто перебуває за межами «республіки», після набрання чинності указу пропонують ознайомитися з умовами реінтеграції, представленими Азербайджаном. А відтак люди вирішать, чи залишатися їм у цьому регіоні.
Нагадуємо, 19 вересня Міноборони Азербайджану оголосило про проведення «локальних антитерористичних заходів» у Нагірному Карабаху після заяв про провокації з боку вірменських сил.
Зрештою, невизнана «Нагірно-Карабаська Республіка» 20 вересня погодилася на умови Азербайджану: бойові дії мають припинитися, також ідеться про повне роззброєння армії Карабаху та виведення важкої техніки з території невизнаної республіки.
Увечері 20 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив про завершення «антитерористичних заходів» у Нагірному Карабасі. За його словами, країна за один день виконала всі поставлені завдання й відновила територіальну цілісність.
Станом на ранок четверга, 28 вересня з Нагірного Карабаху виїхали понад 65 тис. етнічних вірмен. Загалом там проживали близько 146 тис. людей, 120 тис. з них – етнічні вірмени.
Територіальна суперечка між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху тривала з кінця 1980-х років. Населена в основному етнічними вірменами Нагірно-Карабаська автономна область за підтримки Вірменії заявила про вихід з Азербайджанської РСР, а у вересні 1991 оголосила про створення «Нагірно-Карабаської республіки».
За період збройного конфлікту 1988–1994 років у сепаратистському регіоні загинуло 30 тисяч людей. Нагірний Карабах та кілька прилеглих до нього районів Азербайджану перейшли під фактичний контроль збройних сил Вірменії. В результаті сотні тисяч людей, переважно етнічні азербайджанці, стали біженцями та вимушеними переселенцями.
Нагірно-Карабаську республіку офіційно не визнала жодна з країн ООН, зокрема Вірменія. У 1993 році ООН ухвалила чотири резолюції з вимогами виведення вірменських військ із регіону Карабаху та визнанням території частиною Азербайджану.
Після чергового загострення ситуації наприкінці вересня 2020 року Азербайджан повернув під свій контроль райони навколо Нагірного Карабаху і взяв стародавнє та символічно значуще місто Шуша (вірменською Шуші). Наступного дня після взяття Шуші прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв та президент росії владімір путін підписали заяву про припинення вогню у Нагірному Карабаху. За умовами договору за Вірменією та Азербайджаном були закріплені території, на яких перебували війська на момент підписання документа. Уздовж лінії зіткнення було розміщено миротворчу місію росії.
Після цього Азербайджан розпочав блокаду районів Карабаху, населених етнічними вірменами: на єдиній дорозі були встановлені блокпости, які не пропускали до регіону жодних вантажів, у тому числі продовольство й гуманітарну допомогу.
Читайте ще: Росія може створити умови для ядерного інциденту після звільнення ЗАЕС — Галущенко
