У російському СІЗО помер волонтер, що допоміг сотням українців, які прибували до РФ з окупованих територій. Чоловік допомагав їм повернутися на Батьківщину – тільки вже на підконтрольну Україні територію. Таких людей було близько 900. Особливо ж багато – після підриву Каховської дамби, коли мешканці окупованої Херсонщині залишали свої домівки через повінь…
Про Олександра Демиденка – його діяльність та смерть – розповіло британське видання Theguardian, передає НСН.
Ось, як згадує знайомство з російським волонтером українка з Нової Каховки Олена Примак.
Розгублена й дезорієнтована, під палючим сонцем, вона стояла на білгородському вокзалі, міцно тримаючи за руку свою маленьку доньку. Жінці сказали чекати російського волонтера на ім’я Олександр, який допоможе їй повернутися в Україну.
Раптом на вокзалі з’явився чоловік із найщирішою посмішкою, — згадує вона. З лагідним обличчям, теплими очима та сивим волоссям.
До Олени Примак підійшов 61-річний Олександр Демиденко, запропонувавши забрати її сумки.
Проживши більше року під контролем Росії в Новій Каховці, Олена, колишня власниця магазину, у червні 2023 року, як раз коли росіянами було підірвано дамбу, вирішила, що більше не може терпіти окупацію.
Нам довелося витримати низку довгих, тісних переїздів по території Росії. Ми намагалися приховати, що ми українці, щоб не потрапити в халепу. А також пройти фільтраційні табори, — розповіла Примак
Щоб повернутися на підконтрольну Україні територію, їй довелося перетнути контрольно-пропускний пункт «Колотилівка» — єдиний проїзд для громадян України, які повертаються на батьківщину.
Слава Богу, що Олександр був там, щоб допомогти нам, – каже жінка
Theguardian розповідає, що з початку повномасштабної війни виникла таємна мережа неофіційних російських волонтерів, таких як Демиденко, які допомогли десяткам тисяч українських біженців, переміщених через війну, вибратися з Росії. Багато українців були примусово депортовані до Росії або опинилися в країні, не знайшовши безпечного способу потрапити в Україну.
Волонтерами часто ставали звичайні антивоєнні росіяни, які шукали спосіб висловити своє ставлення до агресії їх держави. Працювали здебільшого через усне спілкування та групи в Telegram.
По дорозі до кордону Демиденко відволікав «анекдотами про життя та історію міст, які ми проїжджали. Це було щось надзвичайне. Цей чоловік, якого я ніколи раніше не зустрічав, заспокоїв мене. Його любов до життя була заразливою, – згадує Примак
Дійшовши до кордону, вони попрощалися один з одним. Демиденко дав свій номер, сказавши Примак, що її сім’ї будуть завжди раді, коли закінчиться війна. Але Примак так і не змогла віддячити йому за допомогу.
Демиденко помер минулої п’ятниці в ізоляторі тимчасового тримання в Бєлгороді, де він провів шість місяців в очікуванні суду за звинуваченнями в незаконному зберіганні зброї, які, на думку його сім’ї та друзів, були політично мотивованими як відплата за його волонтерські зусилля.
Люди, які знали Демиденка, колеги-добровольці та українські біженці, яким він допомагав, описують його як людину, яка непохитно віддана справі допомоги тим, хто потрапив у біду, незважаючи на ризики, з якими він стикався у Росії під час війни.
Про Демиденка відомо, що він колись працював у ракетобудівній промисловості, але, будучи затятим пацифістом, змінив професію і почав викладати історію та географію в школі — цю роботу він любив.
Дружина Олександра Наталія Вишневська згадує про чоловіка:
Я вважав, що мені пощастило зустріти його. Я не могла повірити, що в одній людині може бути стільки хороших якостей. Він був начитаний, розумний і писав гарні вірші. Але він також був людиною землі, яка любила бруднити руки
Дорослий син Олег Олександра, який живе в Чехії, описав свого батька як «впертого до крайності», який завжди ставив свої принципи вище за безпеку чи особисті стосунки. Коли Росія прийняла скандальний законопроект про іноземних агентів, спрямований на боротьбу з незалежними ЗМІ та неурядовими організаціями, Олег згадав, як його батько на знак солідарності повісив на своїй машині записку з написом «Я іноземний агент».
Разом із Вишневською Демиденко купив будинок у Грем’ячі, тихому селі біля українського кордону, передбачаючи спокійне спільне майбутнє. Але їхні плани, як і мільйонів інших людей, різко змінилися, коли Володимир Путін наказав своїм військам вторгнутися в Україну в лютому 2022 року.
У день вторгнення Демиденко влаштував у центрі Білгорода одноосібну акцію протесту проти війни. Невдовзі подружжя вирішило допомагати українським біженцям.
І ми жодного разу не сумнівалися в цьому рішенні, – сказала Вишневська
Найбільше біженців було після підриву Каховської дамби
Їхній дім швидко перетворився на місце зупинки сотень українців. Оскільки Росія окупувала велику частину України, приїжджало багато людей.
Ми втратили рахунок, скільки людей було у нас, — сказала Вишневська, яка підрахувала, що загалом Демиденко допоміг понад 900 українцям. Найбільший потік біженців подружжя відчуло влітку 2023 року, коли окуповані регіони України були затоплені через руйнування Каховської дамби
Коли дім став переповненим біженцями – одного разу родина прийняла аж 27 людей у своєму двоповерховому будинку – Демиденко ночував у маленькій дерев’яній лазні, що прилягала до головного будинку.
Він проводив дні, возячи біженців до кордону, ставши невід’ємною частиною місцевої спільноти волонтерів і дедалі більшим ворогом в очах влади. У соцмережах він протестував проти таксистів, які стягували великі суми, щоб довезти біженців до кордону, а також стверджував, що чиновники вимагали гроші за швидке переслідування людей через черги.
Офіційно діяльність волонтерів в Росії не є незаконною. Але російські служби безпеки намагалися розправитися з неурядовими волонтерами, чия діяльність допомагати українцям повернутися, суперечила офіційному наративу про те, що Москва їх «евакуювала» та «захищала».
Після арешту Демиденка інші активісти зазнавали переслідувань, погроз та арештів.
Він не приховував своєї роботи. Навпаки, він дуже цим пишався. Це було неможливо, щоб влада не знала, що він робив, – сказала Анастасія, російськв волонтерка, яка знала Демиденка, але просила змінити її ім’я, оскільки вона продовжує свою роботу
Анастасія розповіла, що найбільшому ризику піддаються волонтери, які перевозять біженців до російського кордону, оскільки вони безпосередньо взаємодіють з владою.
17 жовтня 2023 року Демиденко возив літню українку, хвору на рак, до кордону, що виявилося його останньою поїздкою. Там його заарештували бійці чеченського батальйону «Ахмат», сумнозвісного підрозділу, який з літа 2023 року дислокується в Бєлгороді.
Арешт волонтера
Демиденко зник на 10 днів, перш ніж його помістили в СІЗО за нібито незаконне зберігання зброї. У телефонній розмові зі своїм сином Демиденко розповів, що його катували ахматівці, які, за його словами, змусили його зізнатися у тому, в чому його звинувачували.
Також Вишневська оприлюднила фотографії свого чоловіка в суді, на яких видно сліди тортур.
Останні дні Демиденка залишаються загадкою. Адміністрація в’язниці повідомляє, що він помер 5 квітня. Цього тижня місцеве білгородське видання Bel.ru повідомило з посиланням на керівництво колонії, що причиною його смерті стало самогубство. Але в офіційному свідоцтві про смерть Демиденка, з яким Theguardian ознайомився, йдеться, що причина смерті «ще не встановлена».
Родина волонтера сумнівається у версії про самогубство, стверджуючи, що Демиденко будував плани на майбутнє. Рідні чекають завершення розслідування, хоча його оточення майже не сумнівається, що держава остаточно винна в його смерті.
«Він був вільною людиною у всіх своїх діях і був би живий, якби його не заарештували», – сказав син Олег. «Сьогодні в Росії не можна бути таким вільним».
Ще новини України: Серед українських біженців побільшало чоловіків і поменшало бажаючих повертатися
