З 13 на 14 січня українці відзначають Старий Новий рік. Свято має багато обрядів та традицій, передає НСН.
Одним з обрядів свята є засівання. За давньою традицією ходити посівати треба рано-вранці 14 січня. Найкраще – до світанку або зі сходом сонця.
З давніх-давен перший посівальник в оселі отримував найщедріші подарунки й частування. Вважається, що поріг дому в новому році першим має переступити особа чоловічої статі. Тому посівати ходять хлопчики чи парубки. Обряд посівання треба закінчити до обіду.
На порозі кожної оселі засівальники співають пісні з побажаннями щасливого нового року, достатку, врожаю, миру і щастя. Не пустити ж посівальників в дім – до біди й злиднів, тому треба ще до світанку відчиняти хвіртки та готувати частування.
Якою крупою не можна посівати на Старий Новий рік
Посівати 14 січня можна злаковими: житом, ячменем, пшеницею, вівсом. Зерно, яким посівають будинок, вважається його оберегом і прибирати його до заходу сонця не можна. Головне, що зерно для посівання має бути цільним. Пшенична крупа чи пластівці «Геркулес» для цього не годяться. Не можна посівати круглим зерном: горохом, пшоном, просом, сочевицею тощо. Вважається, що це приверне в дім горе і сльози.
Також існує переконання, що засівати не можна голими руками – лише в теплих рукавицях. За посівання не бажано платити грошима – інакше сам весь рік на бобах посидиш (тобто без грошей – ред.). Посівальників слід винагородити солодощами чи іншими смаколиками.
Вихідні дні і свята у січні 2023 року – скільки будемо відпочивати