Викрадення документів для більшості українців має вкрай неприємні наслідки. І питання не лише в необхідності оформляти нові, а в тому що згодом може з’ясуватись – на них взято кредит під шалено високий відсоток. Аби довести, що документи було викрадено і гроші брав не власник документів, а шахрай, доведеться витратити чимало сил та нервів.
За незаконне заволодіння паспортом чи іншим документом передбачено таке покарання:
- штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень);
- арешт до трьох місяців;
- обмеження волі до трьох років.
Натомість, злочинець може оформити швидкий кредит на викрадений паспорт, розмір якого має всі шанси досягти 20 тисяч гривень. Як кажуть – відчуйте різницю.
«Наразі досить поширеним кримінальним правопорушенням є підроблення документів, зокрема тих, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи»,
– додає, адвокат, партнер ЮА “Абсолют” Ірина Земляна.
Раніше ми писали: У Раду внесли закон про стимулювання розвитку ІТ-індустрії: що пропонує документ
Аби змінити ситуацію на краще до Верховної Ради було подано законопроєкт, яким пропонують внести зміни до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за викрадення, привласнення, збут, підроблення документів, що посвідчують особу, або використання завідомо підроблених документів (№ 3946).
Підґрунтям для збільшення випадків підробки документів є, на думку ініціаторів законопроєкту, ніщо інше як незначна кримінальна відповідальність за вчинення відповідних дій.
Так, ініціатори проєкту закону пропонують за викрадення, привласнення документів арештовувати злочинців на строк до шести місяців або саджати у в’язницю до трьох років. За використання підроблених документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або свідоцтв про держреєстрацію актів цивільного стану – передбачено арешт до шести місяців або ув’язнення від трьох до п’яти років.
Водночас, за підроблення таких документів, а також придбання чи їх збут пропонується карати арештом до шести місяців або позбавляти волі на строк до трьох років.
Постає питання – чи можна назвати такий підхід до вирішення поставленого питання вірним? Відповідь очевидна – ні.
«Визначення проблематики, як то кажуть, “від зворотнього”, без обґрунтованого аналізу та загалом системного підходу призведе до нівелювання задекларованого Конституцією поняття “правова держава” з імовірним переходом до концепції “держави поліцейської”»,
– вважає адвокат, партнер АО “AS Legal” Діана Яковлева.
Читайте ще: Яким буде курс долара до гривні: прогноз аналітика
Проблеми незаконної міграції
Діана Яковлева виділяє кілька недоліків законопроєкту. Перший – недостатня вмотивованість та неузгодженість у змінах, що пропонуються.
Суть проблеми полягає більше не в національній площині, а в певних міграційних процесах, пов’язаних не із в’їздом у країну, а саме із виїздом за кордон на підставі підроблених документів.
Така думка підтверджується тим, що ініціатори законопроєкту в пояснювальній записці дев’ять абзаців поспіль обґрунтовують як нібито важливо захистити паспорт та інші документи, що ідентифікують особу громадянина.
Щоправда, згодом вказують на те, що Службою безпеки України за минулі роки виявлено:
- учасників організованого злочинного угруповання, члени якого налагодили діяльність міжнародного каналу незаконного переміщення іноземців через державний кордон України до ЄС з використанням підроблених документів. У ході проведених обшуків виявлено та вилучено бланки і готові паспорти громадянина України для виїзду за кордон, оформлені за фіктивними документами, підроблені печатки та штампи органів держвлади, заяви, довідки та інші фіктивні документи від людей, які бажали отримати дозвіл на виїзд до країн Шенгенської зони;
- припинено протиправні дії громадян України, які налагодили виготовлення і збут паспортів та інших підроблених документів громадян Румунії, що дають право на безперешкодне перетинання державного кордону України тощо;
Тобто, як бачимо є проблема відтоку громадян України за кордон, здебільшого, з метою нелегального працевлаштування.
Сумнівна уніфікація
Другим мінусом проєкта, можна назвати уніфікацію термінології.
Так, автори вважають, що терміни, які наразі вживаються потребують уніфікації.
Пропонується, включити до Кримінального кодексу термін “важливий особистий документ“. На думку юристів, це жодним чином не сприятиме уніфікації вживаної термінології.
Дотепер, умовно, документи поділялись на 2 категорії: офіційні та неофіційні. Законопроєктом пропонують до наведених вище категорій додати третю – “документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також свідоцтво про державну реєстрацію актів цивільного стану”.
Знову ж таки, наскільки така ініціатива є доречною саме в контексті заявленої уніфікації термінології – питання риторичне.
Третім мінусом законопроєкта Діана Яковлева називає абсолютно нерозумну розбіжність між запропонованим покараннями. Незрозуміло – чим керувались автори законопроєкту, коли за викрадення документу пропонують покарання менше, ніж за виготовлення підробного?
«Таким чином помножується “на нуль” можливість викрадення того ж паспорту, переклеювання фото з подальшим використанням, приміром, для взяття кредиту, тощо. Чи автори вважають, що такі дії самі по собі створюють менш шкідливі правові наслідки, аніж виготовлення підробленого документу, чи логіка в тому, що використання карається більш суворо, аніж підроблення»,
– запитується Діана Яковлева.
Також ми повідомляли: НБУ зобов’язав усі банки приймати значно зношені банкноти
Можливо, не слід забувати, що виявити використання підробного документу подекуди набагато важче, аніж встановити факт викрадення. Однак, майже кожне викрадення здійснюється із якоюсь певною метою, причому досить часто вона має корисливий характер.
Наступний спірний момент стосується розбіжності у мірі покарання між призначенням арешту на півроку та обмеженням волі до 5 років. Діана Яковлева вважає, що правильним рішенням був би перегляд запропонованих видів та строків покарань у напрямку запровадження великих штрафів як основного виду покарання із можливим впровадженням додаткових – для певних положень.
Що ж стосується плюсів, одним з можливих суттєвих достоїнств є можливість напрацювати статистичні дані по підробці певної категорії документів. Сьогодні через загальний характер вживаних термінів не є можливим конкретно відслідкувати “розмах”, про який зазначили ініціатори законопроєкту.
«В цілому, зазначені зміни треба розглядати як прогресивні та закономірні, направлені на врегулювання питань пов’язаних із деталізацією та чітким визначенням предмета кримінальних правопорушень цієї категорії. Водночас, важливим є питання забезпечення правильності правозастосування цих нововведень»,
– резюмує адвокатка, іменний партнер АО “Лещенко, Дорошенко і партнери” Олександр Телешецький.
Загалом, такі законодавчі тенденції, наразі, відповідають світовій практиці, насамперед європейській.
