[:ru]Верховная Рада Украины одобрила закон об энергоэффективности, который имплементирует европейское законодательство. Это событие, которого годами ждали в экспертной среде, европейских организациях и правительстве в целом. Ведь, это — один из пунктов Соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом, которые мы обязались выполнить, передает НСН, ссылаясь на Экономическую правду.
Теперь уже можно обоснованно надеяться, что “домашнее задание” относительно политики энергоэффективности от ЕС мы выполним, и сможем брать на себя еще более амбициозные обязательства в этом направлении.
Что изменится после принятия закона?
- Должен появиться план по энергоэффективности: на национальном и местных уровнях.
То есть мы будем иметь единый подход относительно того, какие меры воплощать: от общины до государства в целом.
Этим законом правительство утверждает: у нас есть четкая цель — повышать энергоэффективность. И определяет: вот, каким образом мы будем ее достигать.
Такие же планы утвердят и в общинах, это позволит иметь инвестиционные проекты для привлечения средств на энергоэффективность от международных институций — например, Европейского инвестиционного банка, ЕБРР, KfW, NEFCO.
Системный подход позволит стране двигаться в одном направлении и планомерно сокращать расходы энергии, а не делать это точечно и ситуативно.
- В городах и органах государственной власти введут системы энергетического менеджмента
То есть создадут отдельные структурные подразделения, специалисты которых будут планировать мероприятия по повышению энергоэффективности и привлекать финансирование на энергоэффективные мероприятия из всех возможных источников.
Также специалисты по энергетическому менеджменту будут мониторить, сколько энергии потребляет та или иная постройка. Если где-то показатели отклоняются от нормы — разберутся, в чем причина, и как это можно изменить.
Внедрив систему энергетического менеджмента, можно сократить затраты энергии до 10%, даже не привлекая значительные инвестиции.
- Приобретать и арендовать за бюджетные средства можно будет только энергоэффективное оборудование и помещение
Закон обяжет органы государственной власти и города:
- Покупать только энергоэффективное оборудование;
- Арендовать и покупать только энергоэффективные помещения
Это позволит снизить расходы из государственного бюджета на содержание зданий.
- Крупные предприятия обяжут внедрить систему энергетического менеджмента, или раз в 4 года проводить энергоаудит
Европейский опыт показывает, что именно эти меры являются основой для повышения энергоэффективности на предприятиях.
Более 50 украинских компаний уже внедрили системы энергоменеджмента и начали экономить ресурсы. Таким образом без существенных инвестиций можно сэкономить до 5-10% энергии.
А энергоаудит на предприятиях позволит понять, сколько энергии использует то или иное производство, на сколько можно сократить эти затраты, и какие меры стоит инвестировать, чтобы получить лучший результат.
Важный момент: энергоаудиты должны проводить независимые специалисты. Поэтому закон предусматривает создание рынка специалистов по энергоаудиту.
- Энергоснабжающие компании обяжут модернизировать свое оборудование, сети
Генерировать и трансформировать энергию также нужно эффективно. Поэтому закон обязывает энергоснабжающие компании оценить, где их “слабые места”.
А в итоге — инвестировать в модернизацию сетей и оборудования, чтобы энергия не “терялась” по дороге к потребителю.
- Государство должно создать открытую онлайн-платформу по энергоэффективности
На специальном сайте должны собрать всю информацию об уровне энергетической эффективности в стране и периодически отчитываться, улучшается ли ситуация в этом плане.
Каждый сможет увидеть, сколько энергии сэкономлено, и как повысилась энергоэффективность в городах и зданиях. Более того — посмотреть, сколько электроэнергии, газа и тепла потребляет каждая постройка.
Без этой картины невозможно прописать стратегию государства в сфере энергоэффективности и проанализировать, эффективно ли используются соответствующие инвестиции.
Недостатки принятого закона
- “Бумаг” может быть больше, чем реальных действий
Большая часть норм закона направлена на разработку документов – города пропишут энергетические планы и планы модернизации схем теплоснабжения, энергоснабжающие компании будут создавать отчеты о потенциале энергоэффективности, крупные предприятия должны проводить энергоаудит.
Весь этот массив “бумажек” может оставаться лежать на полках в кабинетах и со временем потеряет свою актуальность, если на выполнение планов не будет средств.
- Отсутствие инструментов финансирования
Исполнение закона требует средств: в частности, на создание системы энергоменеджмента, на исполнение энергетических планов городов, энергоаудитов и тому подобное.
Например, в европейской практике есть ряд финансовых инструментов по сокращению затрат энергии.
Одним из самых успешных является схема обязательств по энергоэффективности. Это когда государство обязывает энергоснабжающие компании достичь определенного уровня экономии энергии своим потребителям.
Средства для утепления стен, изоляции труб и тому подобное — закладываются в тариф на энергию, как инвестиционная составляющая.
Энергоснабжающие компании ежегодно отчитываются государству о том, как они выполнили эти обязательства.
Если план экономии не выполнен – компании уплачивают пеню. Ее размер зависит от того, сколько энергии они не смогли сэкономить.
В законе “Об энергоэффективности” есть норма, которая позволяет правительству ввести такую схему, но не обязывает это делать.
То есть, правительство может это сделать, а может и не сделать. Второй вариант — более вероятный. Ведь внедрение этой схемы предусматривает повышение тарифов, а это не популярное решение.
О создании других финансовых инструментов в законе вообще не говорится.
- У государственных органов может не хватить специалистов
Закон содержит около 50 подзаконных актов, которые необходимо разработать, чтобы нормы заработали. На их разработку дали около года.
Чтобы качественно их разработать за такой срок, нужны люди. Но например в Министерстве, на которое приходится около 40 подзаконных актов в направлении энергоэффективности, Директорат (который отвечает за формирование этой политики) не укомплектован.
Может случиться так, что подзаконные акты будут приниматься быстро и без надлежащих обсуждений с общественностью и специалистами.
А это вызывает опасения относительно их качества. Ведь то, будет ли принятый закон работать, полностью зависит от того, качественно ли пропишут эти подзаконные акты.
Итак:
При наличии финансирования и качественных подзаконных актов новый закон даст толчок к повышению энергоэффективности страны.
Он даст фундамент для развития многих направлений повышения энергоэффективности — от систем тепло-, газо – и электроснабжения, до зданий и промышленных предприятий, от энергоменеджмента в энергосервиса.
В противном же случае — он может повторить судьбу предыдущих законов по повышению энергоэффективности, то есть остаться на бумаге, и по сути ничего не изменить.
Кстати, недавно “НСН” писал:
Закон об олигархах принят – что он предусматривает
В Украине изменится сумма налога на недвижимость: сколько заплатим в 2022 году[:ua]Верховна Рада України схвалила закон про енергоефективність, який імплементує європейське законодавство. Це подія, на яку роками чекали у експертному середовищі, європейських організаціях та уряді загалом. Адже, це — один із пунктів Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, які ми зобов’язалась виконати, передає НСН, посилаючись на Економічну правду.
Тепер вже можна обгрунтовано сподіватися, що “домашнє завдання” щодо політики енергоефективності від ЄС ми виконаємо, і зможемо брати на себе ще більш амбітні зобов’язання в цьому напрямку.
Що зміниться після прийняття закону?
- Має з’явитися план щодо енергоефективності: на національному та місцевих рівнях.
Тобто ми матимемо єдиний підхід щодо того, які заходи втілювати: від громад, до держави в цілому.
Цим законом уряд затверджує: у нас є чітка мета — підвищувати енергоефективність. І визначає: ось, яким чином ми будемо її досягати.
Такі самі плани затвердять і в громадах, це дозволить мати інвестиційні проєкти для залучення коштів на енергоефективність від міжнародних інституцій — наприклад, Європейського інвестиційного банку, ЄБРР, KfW, NEFCO.
Системний підхід дозволить країні рухатися в одному напрямку та планомірно скорочувати витрати енергії, а не робити це точково і ситуативно.
- У містах та органах державної влади запровадять системи енергетичного менеджменту
Тобто створять окремі структурні підрозділи, фахівці яких плануватимуть заходи з підвищення енергоефективності та залучатимуть фінансування на енергоефективні заходи з усіх можливих джерел.
Також фахівці з енергетичного менеджменту будуть моніторити, скільки енергії споживає та чи інша будівля. Якщо десь показники відхиляються від норми — розберуться, в чому причина, і як це можна змінити.
Впровадивши систему енергетичного менеджменту, можна скоротити витрати енергії до 10%, навіть не залучаючи значні інвестиції.
- Купувати та орендувати за бюджетні кошти можна буде тільки енергоефективне обладнання та приміщення
Закон зобов’яже органи державної влади та міста:
- Купувати тільки енергоефективне обладнання;
- Орендувати і купувати тільки енергоефективні приміщення
- Це дозволить знизити витрати з державного бюджету на утримання будівель.
- Великі підприємства зобов’яжуть впровадити систему енергетичного менеджменту, або раз в 4 роки проводити енергоаудит
Європейський досвід показує, що саме ці заходи є основою для підвищення енергоефективності на підприємствах.
Понад 50 українських компаній вже запровадили системи енергоменеджменту та почали економити ресурси. Таким чином без суттєвих інвестицій можна зекономити до 5-10% енергії.
А енергоаудит на підприємствах дозволить зрозуміти, скільки енергії використовує те чи інше виробництво, на скільки можна скоротити ці витрати, і в які заходи варто інвестувати, щоб отримати найкращий результат.
Важливий момент: енергоаудити мають проводити незалежні фахівці. Тому закон передбачає створення ринку спеціалістів з енергоаудиту.
- Енергопостачальні компанії зобов’яжуть модернізувати своє обладнання, мережі
Генерувати та трансформувати енергію також треба ефективно. Тому закон зобов’яже енергопостачальні компанії оцінити, де їхні “слабкі місця”.
А в підсумку — інвестувати у модернізацію мереж та обладнання, щоб енергія не “губилася” дорогою до споживача.
- Держава має створити відкриту онлайн-платформу з енергоефективності
На спеціальному сайті мають зібрати всю інформацію про рівень енергетичної ефективності в країні та періодично звітувати, чи покращується ситуація в цьому плані.
Кожен зможе побачити, скільки енергії зекономили, та як підвищилась енергоефективність в містах і будівлях. Більше того — подивитися, скільки електроенергії, газу та тепла споживає кожна будівля.
Без цієї картини неможливо прописати стратегію держави в сфері енергоефективності та проаналізувати, чи ефективно використовуються відповідні інвестиції.
Недоліки прийнятого закону
- “Паперів” може бути більше, ніж реальних дій
Більша частина норм закону спрямована на розробку документів – міста пропишуть енергетичні плани та плани модернізації схем теплопостачання, енергопостачальні компанії створюватимуть звіти про потенціал енергоефективності, великі підприємства мають проводити енергоаудит.
Весь цей масив “папірців” може залишатися лежати на полицях в кабінетах і з часом втратить свою актуальність, якщо на виконання планів не буде коштів.
- Відсутність інструментів фінансування
Виконання закону потребує коштів: зокрема, на створення системи енергоменеджменту, на виконання енергетичних планів міст, енергоаудитів тощо.
Наприклад, в європейській практиці є низка фінансових інструментів щодо скорочення витрат енергії.
Одним із найуспішніших є схема зобов’язань з енергоефективності. Це коли держава зобов’язує енергопостачальні компанії досягти певного рівня економії енергії у своїх споживачів.
Кошти для утеплення стін, ізоляції труб тощо — закладаються у тариф на енергію, як інвестиційна складова.
Енергопостачальні компанії щороку звітують державі про те, як вони виконали ці зобов’язання.
Якщо план економії не виконаний – компанії сплачують пеню. Її розмір залежить від того, скільки енергії вони не змогли заощадити.
В законі “Про енергоефективність” є норма, яка дозволяє уряду запровадити таку схему, але не зобов’язує це робити.
Тобто, уряд може це зробити, а може й не зробити. Другий варіант — більш вірогідний. Адже впровадження цієї схеми передбачає підвищення тарифів, а це не популярне рішення.
Про створення інших фінансових інструментів в законі взагалі не йдеться.
- У державних органів може не вистачити спеціалістів
Закон містить близько 50 підзаконних актів, які необхідно розробити, щоб норми запрацювали. На їх розробку дали близько року.
Щоб якісно їх розробити за такий термін, потрібні люди. Але наприклад в Міністерстві, на яке припадає близько 40 підзаконних актів в напрямку енергоефективності, Директорат (що відповідає за формування цієї політики) не укомплектований.
Може трапитися так, що підзаконні акти будуть прийматися швидко і без належних обговорень з громадськістю та фахівцями.
А це викликає побоювання щодо їхньої якості. Адже те, чи буде прийнятий закон працювати, повністю залежить від того, чи якісно пропишуть ці підзаконні акти.
Отже:
За наявності фінансування та якісних підзаконних актів, новий закон дасть поштовх до підвищення енергоефективності країни.
Він покладе фундамент для розвитку багатьох напрямків підвищення енергоефективності — від систем тепло-, газо- та електропостачання, до будівель та промислових підприємств, від енергоменеджменту до енергосервісу.
В іншому ж випадку — він може повторити долю попередніх законів щодо підвищення енергоефективності, тобто залишитися на папері, і по суті нічого не змінити.
До речі, нещодавно “НСН” писав:
Закон про олігархів прийнятий – що він передбачає
В Україні зміниться сума податку на нерухомість: скільки заплатимо в 2022 році[:]
