Українці почали частіше скаржитися на порушення мовного закону. У 2023 році в середньому надходить по 330 на місяць.
Для порівняння це на 5% більше тих самих показників у 2021 році та майже удвічі більше ніж минулого року.
Про це йдеться в дослідженні Опендатабота, передає НСН.
Звідки надходить найбільше скарг
Левова частка усіх скарг — а саме 73% — цьогоріч припадає на чотири регіони: Київ, Харківщину, Одещину та Дніпропетровщину.
Безперечно лідирує Київ — 37% від загальної кількості звернень. Варто зазначити, що за неповні півроку 2023 їх зареєстровано вже на 17% більше, ніж за повний 2021 рік. Схожа ситуація й на Одещині: у 2023 вже зареєстровано на 52% більше звернень, ніж за повний 2021. У Дніпропетровській області за повний 2021 було зафіксовано 135 скарг проти 145 цьогоріч.
Протягом січня-червня 2023 року найбільше скарг “зібрав” Київ – 674 порушення. У Київській області було зафіксовано 73 звернення.
Другу позицію займає Харків із 256 порушеннями; потім Одеса – 238 порушень, а закриває цей рейтинг Дніпро зі 145 зафіксованими порушеннями.
Натомість на Рівненщині за пів року не було жодних звернень про порушення мовного закону.
Найменше порушень було також у Чернівецькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Херсонській та Луганській областях.
В якій сфері найбільше порушень закону
Майже 31% звернень стосується порушень в інтернеті, а саме через відсутність української мови на сайтах.
На другому місці звернення щодо обслуговування російською мовою. Однак варто зауважити, що є й позитивні зрушення в цій сфері: у 2021 році частка цих звернень складала 24%, а у 2023 – вже 17%.
А от частка звернень щодо порушень у рекламі цього року навпаки зросла з 11% до 14% порівняно з 2021 роком.
Цікаво, що помітно збільшилася кількість звернень щодо порушень мовного закону у сфері освіти. Станом на 12 червня 2023 року, коли дослідження було завершене, кількість порушень становить 10%, тоді як у 2021 році була приблизно 4%.
Найменше порушень зафіксовано у сфері медіа – лише 4,7%.
Ще новини України: Як правильно українською “порічки” чи “смородина”. Яке походження цих слів
