Тег:

Репресована мова: які українські слова знищила радянська влада

Автор Марія Павленко - 28.05.2023

Журналіст

Влада в СРСР роками спотворювала українську мову, забороняючи і знищуючи самобутні українські слова, замість яких вводився радянський «новояз».

Коли на початку 1920-х українські землі опинилися в складі різних держав, на більшості з них (Лівобережжі, Наддніпрянщині, Півдні, Поділлі, Східній Волині) встановилася радянська влада, яка спочатку продовжила стару царську політику русифікації, пише Радіо Свобода.

Зрештою, нічого дивного тут не було. Адже серед компартійних та радянських функціонерів в Україні в той час явно переважали росіяни та зрусифіковані елементи.

Аби утвердитися в неросійських регіонах Радянського Союзу, а також маючи певні зовнішньополітичні розрахунки, радянська влада почала здійснювати так звану політику коренізації. В Україні розгорнулася так звана українізація, яку започаткували в 1923 році, і яка тривала до початку 1930-х років.

Обґрунтовуючи свої злочини ідеєю зближення націй і боротьби з буржуазним націоналізмом, радянська влада вчиняла справжній лінгвоцид, із наслідками якого ми досі зіштовхуємося.

Специфічний лексикон, словесні кліше й партійні гасла, сформувалися на базі російської мови. У мовах національних республік його лише дублювали.

Дослідниця Орися Демська у своїй праці «Реєстр репресованих слів» пояснює, що радянська влада не лише змінювала цілі слова, як-от «будущина» на «майбутнє» чи «виміна» на «обмін», а й вилучала невідповідні префікси й суфікси, наприклад «надвиробництво» стало «перевиробництво».

НСН публікує невеликий перелік наших автентичних слів, які були репресовані.

Було: автомобілярня. Стало: автозавод
Було: безглядний. Стало: абсолютний
Було: безнастанний. Стало: неперервний
Було: бережина. Стало: берегова лінія
Було: бігун. Стало: полюс
Було: вагало або хитун. Стало: маятник
Було: валок. Стало: циліндр
Було: вдача. Стало: властивість
Було: виїмок. Стало: виняток
Було: вигріння. Стало: вивітрювання
Було: вогкість. Стало: вологість
Було: горбовина. Стало: височина

Дівчата з Київщини. Фото з колекції Сергія Кабиша

Було: городина. Стало: овоч
Було: граностовп або граняк. Стало: призма
Було: далебі. Стало: чесне слово
Було: далекогляд. Стало: телескоп
Було: двигіт. Стало: струс
Було: доземний. Стало: вертикальний
Було: електровня. Стало: електростанція
Було: живе срібло. Стало: ртуть
Було: заграва північна. Стало: сяйво полярне
Було: заклямровувати. Стало: брати в дужки
Було: засновок. Стало: гіпотеза
Було: заточина. Стало: бухта

Учні українськіх шкіл на Волині 1916 році

Учні українських шкіл на Волині 1916 році

Було: звіхневий. Стало: косий
Було: квас. Стало: кислота
Було: кіш. Стало: бункер
Було: кружало. Стало: диск
Було: мерзлина. Стало: мерзлота
Було: мінення. Стало: затемнення
Було: мряковина. Стало: туманність
Було: мутра. Стало: гайка
Було: навпаковий. Стало: обернений
Було: надма. Стало: дюна
Було: обрус. Стало: скатертина
Було: оник. Стало: нуль

Харків, 1920 ті роки

Було: осоння. Стало: на сонці
Було: офірувати. Стало: пожертвувати
Було: партика. Стало: скибка хліба
Було: пасок. Стало: смуга
Було: первень. Стало: елемент
Було: перекутня. Стало: діагональ
Було: південник. Стало: меридіан
Було: підсоння. Стало: клімат
Було: простопад. Стало: перпендикуляр
Було: рамено. Стало: рукав

«Словник московсько-український» і «Словник українсько-московський». Упорядник Віктор Дубровский. Видавництво «Рідна мова», Київ, 1918 рік

Було: рівнолежник. Стало: паралель
Було: сочка. Стало: лінза
Було: спиж. Стало: бронза
Було: суходіл. Стало: континент
Було: тамувати. Стало: зупиняти
Було: тепломір. Стало: термометр
Було: улоговина. Стало: западина
Було: хідник. Стало: тротуар
Було: чудуватися. Стало: дивуватися

Видання 1933 року українського правопису, який був ухвалений у 1927 році на Всеукраїнській правописній конференції, яка відбулася в Харкові (тодішній столиці УСРР), за участі представників українських земель, які тоді перебували в складі різних держав

Як розповів філолог Андрій Шимановський, радянська влада активно редагувала українські словники, вилучала слова, які є унікальними та замінювала їх на нові – максимально наближені до російської, аби ніхто не запідозрив, що ми не “браття”.

У 1922 році в радянській Україні українською мовою було надруковано лише 186 видань, у той час російською – 491.

А в Кодексі законів про народну освіту УСРР 1922 року зазначалося, що українська – це “мова більшості населення України, особливо на селі”, а російська – це “мова більшості населення в містах і загальносоюзна мова”. Утверджувався пріоритет російської мови й культури перед українською.

Українізація обернулася в латентну русифікацію, автентичні українські слова, назбирані Грінченком, все далі відходили на периферію, деінде траплялися в селах, а тоді поступово зникали з ужитку.

Приклад слів, які вилучили: