Заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов заперечив, що Україна погодилась на «гібридний» формат трибуналу над рф. Основним варіантом залишається трибунал за допомогою Генасамблеї ООН.
ОНОВЛЕНО 14.40:
Андрій Смирнов наголосив, що основною, найбільш легітимною і «дійсно авторитетною» для України залишається модель створення міжнародного трибуналу на основі ухвалення резолюції Генасамблеї ООН та угоди між Україною та ООН, передає НСН.
За словами Смирнова, цю версію Україна адвокатує і продовжить адвокатувати у межах Координаційної групи коаліції країн, які обговорюють різні юридичні питання, зокрема щодо моделі роботи трибуналу.
«Попри скептичні настрої інших країн, ми вважаємо, що саме такий сценарій є швидким і однозначно самим ефективним інструментом реалізації міжнародного права», наголошує Смирнов.
Він зазначив, що Україна не погодиться на будь-який гібридний формат трибуналу, де розглядається його створення як частини української судової системи. Для цього треба буде вносити зміни до Конституції України (що неможливо під час воєнного стану). Також є ризик звуження юридичної оцінки злочину агресії до рівня збройного конфлікту двох країн.
Ще одним з варіантів є інтернаціоналізований трибунал, коли він створюється в іншій країні, правова система якої заслуговує на довіру з подальшим голосуванням в Генасамблеї ООН.
«Природно, що в ході дискусій виникають різні варіанти та опції […] Наступні засідання Core Group заплановані на вересень, обговорення тривають. Ми дійсно хочемо якнайшвидшого запуску та роботи міжнародного трибуналу, рішення якого піднімуть з колін давно “втомлену” доктрину міжнародного права», заявив Смирнов.
Навіщо потрібен трибунал?
Міжнародний кримінальний суд, який розглядає воєнні злочини, геноцид, злочини проти людяності й може переслідувати високопосадовців на міжнародному рівні, уже розпочав розслідування в Україні. Але з притягненням кремля до відповідальності можуть виникнути складнощі, пише Громадське.
По-перше, для того, щоб він розслідував такі злочини, держава має ратифікувати Римський статут і тим самим визнати юрисдикцію суду. Ні росія, ні Україна Римський статут не ратифікували. У 2015 році Верховна Рада України своєю заявою визнала юрисдикцію МКС, тобто надала згоду на розслідування злочинів окупантів на території України.
А втім, для розслідування злочинів агресії (зокрема загарбницьких війн) треба, щоб обидві сторони конфлікту були членами МКС та ухвалили відповідну поправку про визнання юрисдикції суду. Тобто МКС легше довести вину окремого військового у вчиненні воєнного злочину, ніж військово-політичного керівництва рф.
Тож Україна пропонує країнам партнерам підтримати ініціативу зі створення спеціального міжнародного трибуналу для покарання росії за злочин агресії проти України.
Раніше ЗМІ повідомили, що Україні довелося відмовитися від ідеї створити класичний міжнародний трибунал щодо російської агресії на основі Генеральної Асамблеї ООН. Натомість тепер країна під тиском партнерів розглядає видозмінений формат так званого «гібридного» трибуналу.
Читайте ще: путін у Ростові: ISW розповів, як він намагається робити вигляд, що все під контролем
