Постає питання, що буде з пенсіями українців після завершення бойових дій. Бо ще до початку повномасштабної війни активно обговорювалося впровадження пенсійної реформи. Все через демографічну ситуацію, яка за рік великої війни лише ускладнилася.
Як передає НСН, про це йдеться в матеріалі Української служби BBC.
Нині в Україні діє перший рівень пенсійної системи – солідарна система загальнообов’язкового пенсійного страхування. Кошти, перераховані підприємствами та застрахованими особами до Пенсійного фонду України, виплачуються у вигляді пенсій.
Другий рівень пенсійної системи (накопичувальні пенсії), який передбачає внески громадян на індивідуальні пенсійні рахунки, досі не впроваджено.
Проблема полягає у співвідношенні кількості працюючих громадян, із зарплат яких перераховуються внески в ПФУ, та пенсіонерів.
І вона під час війни лише ускладнилася, оскільки мільйони українців працездатного віку з дітьми виїхали за кордон, багато людей втратили роботу, а сотні тисяч чоловіків зараз захищають країну на фронті.
Вплив війни та пенсії
За даними Пенсійного фонду, на початок цього року в Україні нараховувалося 10,7 млн пенсіонерів, з них 2,7 млн продовжували працювати. Водночас близько двох третин громадян отримували пенсію, меншу за 4 тис. грн.
Середня пенсія після індексації з 1 березня становить 5,2 тис. грн (це приблизно $142 за офіційним курсом НБУ).
Водночас скорочується кількість працюючих українців, які своїми внесками підтримують виплату пенсій. За даними ВВС, зараз їх так само близько 10,7 млн.
За даними ООН, кількість українців, які виїхали до Європи з початку повномасштабної війни, сягнула майже 8 млн осіб. Це переважно жінки працездатного віку та діти.
Як наголосив керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлинський, можливість виплати пенсій після війни багато в чому залежатиме від того, скільки з цих громадян повернуться додому.
Якщо їх не повернути додому, то й без того важка демографічна ситуація в Україні переросте у катастрофічну. Від кількості людей залежить, кому і які Україна зможе платити пенсії, скільки і де (і для кого) відновлювати школи та утримувати університети, заявив він.
За оцінками ж Інституту демографії та соціології НАН України, за кордоном зараз можуть перебувати до 5 млн українців, включно з тими, хто виїхав ще до повномасштабної війни. Як зазначила директорка Інституту Елла Лібанова, в Україні ще до війни відбувалася депопуляція (народжуваність була нижчою, ніж потрібно для природного відтворення населення), а тепер тим більше.
За даними голови відділу якості життя Інституту демографії Людмили Черенько, до повномасштабної війни в Україні було близько 15,7 млн працюючих громадян і майже 11 млн пенсіонерів. Тобто на одного пенсіонера припадало приблизно півтора працівника (не враховуючи зарплати в конвертах).
Наскільки ситуація погіршилася, можна буде зрозуміти на підставі перепису населення після війни. Адже частина українців можуть не повернутися, багато громадян загинули, інші зазнали поранень і стали непрацездатними. Тож скоротиться кількість громадян, які можуть платити внески до ПФУ на утримання пенсіонерів.
Що кажуть у Кабміні
Заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак повідомила ВВС, що значна частка тих, хто зараз платить єдиний соціальний внесок (ЄСВ) до Пенсійного фонду, це військові та мобілізовані.
Наразі зменшення надходжень від громадян і підприємств, які не працюють, компенсується збільшенням надходжень від військовослужбовців, мобілізованих, які отримують грошове забезпечення, пояснила Марчак.
Однак після завершення війни “цей ефект мине”. Тож у Мінсоцполітики визнають, що потрібно буде вирішувати питання кількості працюючих громадян.
За словами Марчак, демографічні тенденції є досить негативними, тож є підстави вважати, що співвідношення між працюючими громадянами та пенсіонерами погіршуватиметься. Тож є великі ризики для функціонування солідарної пенсійної системи.
Заступниця міністра звернула увагу і на таку серйозну проблему, як зменшення коефіцієнту заміщення пенсією заробітної плати. Цей коефіцієнт демонструє, як пенсія співвідноситься із середньою зарплатою, яку отримувала людина.
Згідно з міжнародними стандартами, коефіцієнт не може бути меншим за 40%. В Україні ж він становить близько 30% і продовжує падати через “негативні демографічні тенденції”.
А в розвинених країнах Європи цей коефіцієнт може сягати 80-95% (тобто пенсії практично дорівнюють середнім зарплатам).
Який вихід пропонують
Як розповіла ВВС Дарина Марчак, варіантів є небагато, оскільки підвищення пенсійного віку або збільшення розміру ЄСВ є непопулярними кроками в умовах війни та падіння доходів.
Найкращим варіантом у Кабміні вважають впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи, яка могла б “дозволити людям збільшувати пенсію саме собі, а не комусь, і мати вплив на розмір пенсій, який вони будуть отримувати”.
В уряді наголошують, що солідарна пенсійна система залишиться. Накопичення дозволять українцям збільшити пенсійні виплати.
Вона (накопичувальна система. – Ред.) не повинна замінити солідарну пенсійну систему, вона має її доповнювати, наголосила Марчак.
Зараз на розгляді в парламенті є законопроєкт, який передбачає, що роботодавці здійснювали б обов’язкові внески на пенсійні рахунки працівників за рахунок зниження ЄСВ.
Відрахування будуть здійснюватися за рахунок зменшення розміру ЄСВ, який сплачує роботодавець за людину, а фактично – людина сплачує зі своєї зарплати. І держава співфінансує такий внесок, розповіла Дарина Марчак.
Зараз ЄСВ становить 22%. Кабмін пропонує зменшити його до 21%, а ще 1% буде доплачувати держава.
Марчак уточнила, що Верховна Рада не обов’язково підтримає законопроєкт саме в такому вигляді. Проте ухвалювати запровадження накопичувальних пенсій потрібно вже зараз, щоб до кінця війни Кабмін зміг розробити необхідну нормативну базу.
Крім того, в Кабміні пропонують стимулювати громадян платити ЄСВ з доходів, які вони сьогодні не декларують.
Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук у коментарі ВВС висловив думку, що запропоновані урядом кроки навряд чи спрацюють під час та після війни. Однак Кабміну дійсно доведеться провести роз’яснення, що нинішня солідарна пенсійна система не зможе забезпечити українцям достойну підтримку в похилому віці.
Людям треба пояснювати, що держава гарантує мінімум, який залежить від того, як розвинена сама економіка. Економіка із нерозвиненої після війни не зможе стрибнути одразу в країни першого світу. Демографія теж миттєво не зміниться. Тому вище мінімального рівня держава стрибнути не може, пояснив Боярчук, коментуючи пенсійні виплати.
В Інституті демографії вважають, що майбутнє пенсійної системи та економіки загалом визначатимуть три фактори: як довго триватиме війна; скільки українців повернеться додому з-за кордону; як швидко вдасться відновити чи створити нові робочі місця.
Саме тоді стане зрозуміло, чи буде з чого платити пенсії нинішнім та майбутнім пенсіонерам. Експерти ж радять громадянам уже зараз думати про власні накопичення.
Ще новини України: В яких випадках виплати пенсій на карту ПриватБанку можуть припинити і що з цим робити
