Перехід на зимовий час – переводити годинники потрібно вже цього тижня

Так, 29 жовтня 2023 року о 4:00 за київським часом скасовується дія літнього часу з переведенням годинникової стрілки на одну годину назад.

Перехід на зимовий і літній час відбувається відповідно до постанови уряду “Про порядок обчислення часу на території України”.

Отже, щорічно в останню неділю березня о 3:00 годинникову стрілку переводять на одну годину вперед, в останню неділю жовтня – о 4:00 на одну годину назад.

Хто й навіщо придумав “змінювати” час

Переведення годинників на зимовий та літній час виникло з метою економії енергії та кращого використання денного світла.

Вважається, що переводити годинники вперше запропонував у 1784 році Бенджамін Франклін, пише РБК-Україна. Він мав на меті, зокрема, економію свічок у холодну пору року і присвятив цій темі окрему публікацію.

Вдруге цю проблему порушив британський архітектор Вільям Віллет у своїй брошурі “Марна витрата денного світла” в 1907 році.

Тоді король Великої Британії та Ірландії Едвард VII не став чекати рішення парламенту й оголосив, що в його королівському маєтку Сандрінґем всі переходять на літній час. Згодом він запровадив такі самі зміни у маєтках Віндзор і Балморал. Отже, вперше годинникову стрілку перевели у Великій Британії в 1908 році.

Водночас справжніми піонерами запровадження літнього часу дослідники називають Німеччину та Австро-Угорщину (це торкнулося і Закарпаття, і Галичини, і Буковини, і Волині).

Під час Першої світової війни – 30 квітня 1916 року – там пересунули стрілки годинників на годину вперед, а вже 1 жовтня 1916 року – на годину назад.

19 березня 1918 року Конгрес США запровадив поділ на часові пояси й застосування на період війни літнього часу (з метою заощадження палива, яке використовували для генерації електричного струму). У 1966 році Конгрес ухвалив “Закон про єдиний час” (Uniform Time Act), яким запровадив літній час у мирний період.

В Україні зимовий та літній час запровадили ще у 1981 році (за часів СРСР) для економії електроенергії.

Перехід на зимовий час: як підготуватися до змін

Суперечки на тлі переведення годинників на зимовий і літній час точаться поміж вченими з різних країн впродовж багатьох років. Одні стверджують, що людина достатньо швидко звикає до змін, інші наголошують на тому, що під час переходу на інший час збільшується кількість інсультів і звернень до служб “швидкої”.

В цілому дослідники виділяють чотири групи захворювань, які можуть виникати внаслідок переведення годинників:

• серцево-судинні захворювання (зростає ризик інфарктів, гіпертонічних кризів)
• психічні розлади (зростає кількість спроб суїцидів)
• захворювання, пов’язані з імунною системою (підвищується захворюваність організму)
• травми (збільшується кількість нещасних випадків, ДТП)

На думку більшості вчених, сучасна система обчислення часу порушує ритм “неспання – сон”, тому після переведення годинників у людей може погіршуватися самопочуття й знижуватися працездатність (адже потрібно звикнути прокидатися й засинати в “новий” час).

Впливає перехід на інший час і на школярів та студентів (хоча переходити на зимовий час насправді легше, ніж на літній).

Для того, щоб підготуватись до змін і вберегти здоров’я, медики й психологи радять дотримуватися низки простих правил.

Нормалізувати свій сон за тиждень (чи хоча б за кілька днів) до переходу на “новий” час:

• готуватись до сну та йти відпочивати трішки раніше, ніж зазвичай
• приймати перед сном розслабляючу ванну
• лягати спати й прокидатися в один і той самий час щодня
• висипатися щоночі
• зранку приймати контрастний душ із використанням цитрусових ароматів (мила, гелів і т.ін.)
• якщо є звичка спати вдень – іти дрімати трішки пізніше (ніж зазвичай) і не довше 30 хвилин
• не пити каву після обіду

Щонайменше за годину до сну не користуватися гаджетами:

• телефонами
• планшетами
• ноутбуками
• комп’ютерами
• телевізором

Частіше бувати на свіжому повітрі (особливо перед сном):

• відпочивати й робити фізичні вправи надворі
• прогулюватись парками чи скверами
• виходити на балкон

Уникати сильного стресу:

• запобігати конфліктним ситуаціям
• займатися приємними справами, що приносять задоволення

Краще стежити за харчуванням:

• відмовитися від алкоголю
• споживати більше корисних продуктів
• надавати перевагу легкій їжі, що не перенавантажуватиме шлунок
• пити більше води

Крім того, нормалізувати свій стан декому можуть допомогти медитація, різноманітні дихальні практики, йога.

Ще новини України: Новий церковний календар на 2024 рік – як змінилися дати найбільших свят