В пояснювальній записці зазначено, що система добровільного накопичувального пенсійного забезпечення є недостатньою і не справляється з основною метою – суттєвого доповнення солідарної розподільчої системи на макроекономічному рівні.
Основні положення законопроєкту:
У системі накопичувального пенсійного забезпечення в обов’язковому порядку братимуть участь усі категорії осіб, які працюють, до досягнення ними 55 років.
Роботодавець щомісяця сплачуватиме обов’язкові пенсійні внески за працівника в розмірі 1 % від зарплати у 2023 році, 1,5 % — у 2024-му, 2 % — у 2025-му.
Розмір ЄСВ залишиться незмінним, накопичувальний внесок включатимуть в ЄСВ.
За бажанням працівника, розмір його самостійних внесків може бути збільшено. Держава буде співфінансувати такі внески на паритетних засадах в межах 3 відсотків від розміру середньої заробітної плати за видами економічної діяльності у середньому по економіці.
Такі ж умови державного співфінансування пропонуються також для участі в системі для фізичних-осіб підприємців та самозайнятих осіб, яка є добровільною.
Законопроектом пропонується встановити, що кошти накопичувальної системи є власністю учасників системи у розмірі, накопиченому на їх індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, а у випадку смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходять до її спадкоємців.
До кінця 2025 року внески потрібно буде робити в уповноважений пенсійний фонд, створений державою, а з 2026 року учасник системи зможе обрати для себе будь-який авторизований недержавний пенсійний фонд, куди будуть сплачуватись внески на його користь та формуватись пенсійні накопичення.
Управління активами недержавний пенсійних фондів буде здійснюватися авторизованими компаніями з управління активами. Зберігатимуть пенсійні накопичення авторизовані банки-зберігачі, допущені до діяльності в другому рівні пенсійної системи завдяки авторизації;
Пенсійні накопичення учасників пенсійних фондів зберігаються від знецінення та інфляційного впливу за рахунок їх інвестування в переважно консервативні фінансові інструменти. Інвестиційна обмеження щодо інвестування пенсійних накопичень визначені законопроектом виходячи з консервативної інвестиційної стратегії.
Як зазначається в пояснювальній записці до законопроєкту, впровадження накопичувальної системи є необхідним через низький рівень народжуваності та збільшення тривалості життя, що обумовлює скорочення чисельності населення працездатного віку, які є платниками єдиного соціального внеску.
Ще новини України: Новий вид пенсій: хто з українців може отримати більше
