Екологічний податок в Україні, який пропонують запровадити, представляє собою інструмент переходу від захоронення до переробки відходів.
Про це повідомляє НСН з посиланням на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
В міністерстві пояснили, що закон “Про управління відходами”, який набрав чинності 9 липня цього року, запустив реформу та оновив термінологію, принципи та підходи до управління відходами, привівши їх у відповідність до рамкової Директиви ЄС.
Наразі ж на черзі внесення змін до Податкового кодексу України – щоб також зробити його відповідним до рамкового закону.
Що зроблено для прийняття екологічного податку
Міндовкілля розповіло, що вже ініціювало внутрішньоурядові обговорення концепції реформування податкового законодавства у сфері управління відходами. Крім того, було проведено робочу зустріч з представниками Мінфіну та Державної податкової служби України.
На ній обговорено пропозиції змін до Податкового кодексу України щодо екологічного податку, який справляється за захоронення відходів.
Після попереднього узгодження концепції відповідний проект закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо екологічного податку, що справляється за захоронення відходів та розміщення відходів видобувної промисловості” буде опублікований для громадського обговорення.
Міністерство також планує провести низку обговорень із громадськістю та бізнесом.
“Зміни до Податкового кодексу – це великі комплексні зміни, над якими ми працюємо разом із Мінфіном та Податковою службою. Адже саме до повноважень цих органів виконавчої влади входить формування податкової політики. Міндовкілля, своєю чергою, надало власне бачення та пропозиції й декларує готовність до обговорення на всіх рівнях змін, прописаних у новому законопроекті”, прокоментувала заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва.
Навіщо потрібен екологічний податок в Україні
Важливими цілями реформи управління відходами є:
- скорочення обсягів захоронення відходів,
- перехід до розумного споживання,
- роздільного збору відходів,
- рециклінгу,
- зменшення негативного впливу відходів на довкілля та людей.
Один з ключових інструментів, запропонованих Міндовкілля – ставки податків на захоронення та розміщення відходів мають формуватися так, аби стимулювати зменшення прямого захоронення несортованих відходів чи необроблених біовідходів і навпаки – заохочувати до збільшення обсягів сортування та рециклінгу.
Захоронення на полігонах досі залишається найпростішим та найдешевшим способом позбутися відходів у нашій країні. Тоді як у європейській ієрархії це остання і найбільш небажана опція. Європейці справедливо вважають, що захоронювати і розміщувати на полігонах варто лише ті відходи, з якими більше нічого не можна зробити.
За даними 2020-2021 років, переважна більшість усіх відходів в Україні була задекларована як малонебезпечні відходи. Значний їх відсоток можна було б посортувати і піддати рециклінгу, але, на жаль, вони потрапили на полігони та сміттєзвалища. Отже, недосконале законодавство дає можливість суб’єктам господарювання декларувати практично усі відходи як такі, що не становлять небезпеки, та уникати сплати високих податків за захоронення, у тому числі, змішаних побутових відходів. Така ситуація аж ніяк не стимулює переходити до глибокого сортування відходів та їх переробки.
Відповідно до європейської Директиви про захоронення відходів 1999/31/EC, держави-члени ЄС до 2035 року повинні зменшити кількість побутових відходів, що захоронюються на полігонах, до 10% від загальної кількості побутових відходів.
Одним із інструментів для такого зменшення, поряд з впровадженням розширеної відповідальності виробника, якраз і є податки (збори/платежі), які справляються за захоронення відходів на полігонах. Такий податок мають 23 країни-члени ЄС, а також Швейцарія та Великобританія. Ставки податку суттєво відрізняються у різних європейських країнах і, наприклад, для захоронення побутових відходів варіюють від 5 євро/т до понад 100 євро/т. Дослідження доводять, що в країнах, де екологічний податок високий, є більше передумов для переробки відходів, а у країнах, де він низький, переробляється лише їх невелика кількість.
Таким чином, у країнах ЄС податок на захоронення та розміщення відходів на полігонах є інструментом для стимулювання до заощадження ресурсів і збереження довкілля. Окрім того, це відчутні надходження до державного бюджету. Саме такі принципи потрібно впроваджувати в Україні.
Які підходи до встановлення ставок податку пропонуються у новому законопроєкті
До цього в Україні існувало 5 класів відходів за рівнем небезпеки, відповідно до яких нараховувалася ставка податку на їх розміщення.
Рамковий закон “Про управління відходами” вводить поділ відходів на 2 великі класи згідно з європейськими стандартами – небезпечні відходи та відходи, що не є небезпечними. Відповідно закон передбачає встановлення ставок екологічного податку, які залежатимуть від виду та класу відходів.
Класифікація здійснюється відповідно до Національного переліку відходів і Порядку класифікації відходів, які вже розроблені Міндовкілля, пройшли громадське обговорення та готуються до ухвалення Кабінетом Міністрів України.
Зміни до Податкового кодексу базовані на цій новій класифікації відходів.
Для всіх груп відходів встановлюються базові ставки для небезпечних відходів та відходів, що не є небезпечними. Надалі для окремих видів відходів встановлюються коригуючі коефіцієнти – підвищувальні або ж понижувальні.
Підвищувальний коефіцієнт пропонується встановити, наприклад, для змішаних побутових відходів, аби вони не потрапляли на полігони просто з прибудинкових контейнерних майданчиків, а натомість, проходили попередню обробку та спрямовувалися на рециклінг. Для ставки податку на захоронення змішаних побутових відходів, що не пройшли попередні операції з оброблення, а захоронюються напряму, пропонується підвищувальний коефіцієнт 10.
Понижувальний коефіцієнт встановлюється для тих відходів, які є інертними або вже пройшли попереднє оброблення, наприклад, бетонування, оскловування, зв’язування чи якийсь інший вид стабілізації та деактивації, і не становлять небезпеки для довкілля. Наприклад, у Європі у такий спосіб захоронюють навіть золу зі сміттєспалювальних заводів, аби вона не взаємодіяла із довкіллям.
На захоронення чи розміщення на полігонах стабілізованих відходів, які пройшли компостування буде нараховуватися лише третина від передбачуваної ставки податку. З-під оподаткування виведені також відходи від руйнувань, які перебувають на тимчасових майданчиках для зберігання упродовж одного року.
Податку на захоронення надзвичайно небезпечних відходів у новому законодавстві не буде, оскільки такі відходи узагалі не повинні потрапляти на полігони.
В запропонованих змінах до Податкового кодексу закладені цільові ставки податків, однак вони не впроваджуватимуться одразу. Зростання до цільового рівня буде поступовим упродовж 7 років після завершення чи припинення воєнного стану в Україні. Перші три-чотири роки ставки зростатимуть несуттєво, аби суб’єкти господарювання мали достатньо часу адаптуватися до нових умов та переглянути свої підходи до організації виробничої діяльності. Той, хто зробить це у перші роки, у подальшому сплачуватиме за послугу захоронення відходів менше.
Ще новини України: Окупанти можуть влаштувати ще одну екологічну катастрофу на Запоріжжі – ЦНС
