В Україні запрацював закон, який забороняє чиновникам вимагати деякі довідки в українців. Йдеться про документи та інформацію, яку вже має держава.
Подробиці розповість НСН з посиланням на сайт jurliga.ligazakon.net.
15 грудня набрав чинності Закон № 2073-IX «Про адміністративну процедуру». Він забороняє чиновникам вимагати у громадян документи, інформацію яких вже має держава. Цей законопроєкт передбачає зміну в підходах до адміністративних процедур, покладаючи відповідальність за збір інформації на державні органи, а не на громадян.
Верховна Рада ухвалила зазначений законодавчий акт 17 лютого 2022 року. Його без перебільшення називають довгоочікуваним, оскільки його намагались ухвалити понад 20 років, нагадали в Сьомому апеляційному адміністративному суді.
Цей нормативно-правовий акт передбачає новий етап у взаємодії органів виконавчої влади й місцевого самоврядування з громадянами та юридичними особами в досудовому порядку.
Закон про адмінпроцедуру вперше в законодавчій історії України встановлює принципи адміністративного провадження та створює чіткі процедури у відносинах громадян, бізнесу і влади, зокрема:
- громадяни зможуть брати участь в адміністративному провадженні, ознайомлюватись з матеріалами справи, матимуть право бути заслуханими державним органом та вносити свої пропозиції й зауваження до моменту ухвалення рішення;
- з’являється поняття «зацікавлені особи» – люди, інтереси та права яких можуть бути порушені внаслідок ухвалення рішення адміністративним органом;
- органи влади будуть зобов’язані обґрунтовувати адміністративні акти, мотивувати негативні рішення та роз’яснювати особам причини прийняття та порядок оскарження таких рішень;
- процедура надання послуг стане прозорою й зрозумілою, що дозволятиме зменшити корупційні ризики;
- для встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи, адміністративний орган за необхідності з власної ініціативи зможе збирати документи та інші докази, витребовувати відомості й дані;
- з’являється простий та ефективний спосіб вирішення справ з найменшими витратами часу, коштів та ресурсів.
За Законом «Про адміністративну процедуру» особа матиме право оскаржити рішення, прийняте адміністративним органом, якщо його виконанням може бути порушено її право чи законний інтерес. Так, у судовому порядку скаржник зможе вимагати визнання адміністративного акта протиправним, зобов’язати змінити або ж скасувати акт чи окремі його положення.
З прийняттям Закону про адмінпроцедуру з’являються такі терміни, як: «адміністративний орган», адміністративний акт», «функції публічної адміністрації».
Згідно із цим нормативно-правовим актом категорія «адміністративний орган» – це органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи та інші суб’єкти, які уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації (професійні об’єднання адвокатів; дирекція публічної школи; ФОП та юридичні особи, які виконують функції публічної адміністрації).
Адміністративний акт – це рішення, прийняте адміністративним органом для вирішення конкретної справи (видача дозволу чи ліцензії, реєстрація місця проживання, призначення пенсії тощо) та спрямоване на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та (або) обов’язків окремих осіб.
Функції публічної адміністрації за Законом передбачають надання адміністративних послуг, вирішення справ за заявою особи або за власною ініціативою адміністративного органу, а також здійснення інспекційної діяльності.
Велика відповідальність за виконання норм Закону буде покладатись на адміністративні органи, які зі свого боку під час вирішення справ зобов’язані діяти розсудливо і справедливо, відповідно до норм моралі та права.
Важливо: ухвалення Закону «Про адміністративну процедуру» наближає Україну до стандартів Європейського Союзу, де подібні норми успішно функціонують в усіх державах – членах ЄС. Так, акти про адміністративну процедуру діють у 27 країнах світу ще з 1960 року, коли подібний закон уперше ухвалили у Польщі.
Ще новини України: Перерахунок пенсій в Україні – в чому різниця для працюючих і непрацюючих пенсіонерів
