За її словами, пожиттєві пільги для демобілізованих військовослужбовців пропонують замінити на стипендії, які вони отримуватимуть протягом двох-трьох років.
“Існує велика проблема з пожиттєвими пільгами учасників бойових дій, які у свій час передбачили політики в чинному законодавстві без урахування спроможності державного бюджету. Низка цих пільг не працює. Навіть у мирний час таку кількість пільг бюджет держави компенсувати не може”,сказала вона.
За словами депутатки, система підтримки ветеранів з використанням коштів Державного бюджету потребує трансформації та актуалізації відповідно до потреб ветерана.
“Концепція пропонує наявні в законодавстві пільги для учасників бойових дій перевести у дво-трирічну грошову стипендію/доплату до основного доходу. Водночас ми маємо провести опитування самих військових, що саме в першу чергу вони потребують після демобілізації, яку підтримку та сервіс очікують”, сказала Третьякова.
За її словами, неробочі пільги треба замінити на те, що дійсно потрібно військовим після демобілізації — житло, державна фінансова підтримка на період адаптації до мирного життя, реабілітація, відпустка, на яку в бюджеті також мають бути передбачені кошти, сприяння держави в досягненні захисниками економічної незалежності. І усі ці процеси потребують патронату з боку держави.
“Щодо оплачуваної відпустки, тут ми будемо дискутувати щодо назви, адже це не типова відпустка. Але після демобілізації військовослужбовець має мати щонайменше 2-3 місяці для того, щоб адаптуватися у цивільне життя, і отримувати дохід коштом держави на рівні середнього розміру грошового забезпечення під час служби”, сказала депутатка.
Третьякова вважає, що “за оптимістичним сценарієм” через ці 2-3 місяці державної підтримки та тісної взаємодії з Ветеранською патронатною службою демобілізований військовослужбовець зможе знайти робоче місце, мати дохід, стипендію від держави до основного доходу, медичний захист, житло, здобути додаткову або часткову кваліфікацію (за потреби).
Щодо стипендії на 2-3 роки, то на думку депутатки, її розмір повинен залежати від посади військовослужбовців під час війни, строку служби, кількості виконаних бойових завдань.
За її словами, все це потрібно ретельно обрахувати, а це робота для уряду і водночас потрібно готувати системні законопроєкти та розпочинати перемовини з МВФ щодо забезпечення поствоєнної адаптації, адже це все стосується бюджетного фінансування.
“Очікується, що після 2-3 років державної підтримки учасник бойових дій зможе продовжити життєвий шлях вже без особливого супроводу держави”, сказала вона.
Ще новини України: