Росія атакує південь України вже котру ніч поспіль, масовано обстрілюючи його ракетами і БПЛА. Під ударом Одеса і Миколаїв – зокрема портова інфраструктура. Навіщо Російська Федерація вдається до таких дій, пояснили в Інституті вивчення війни. Інформація оприлюднена у звіті від 20 липня на сайті ISW, передає НСН.
На думку аналітиків, цілей у Росії може бути декілька.
Передусім зазначається, що, за даними українських військових, існує складність захисту від ракет «Онікс», а також наявний дефіцит у Росії ракет Х-22. Речник ВПС України полковник Юрій Ігнат заявив, що ракети «Онікс» летять зі швидкістю понад 3000 кілометрів на годину на великій висоті, а потім швидко змінюють висоту до 10-15 метрів над поверхнею при попаданні в ціль, що ускладнює виявлення та знищення ракет.
Терор Росії і відповідь України
19 липня Ігнат зазначив, що російські війська використовують крилаті ракети «Онікс», призначені для знищення цілей, розташованих безпосередньо на береговій лінії вздовж моря. 20 липня Ігнат також заявив, що Росія не має таких можливостей для виробництва ракет Х-22, як для виробництва інших типів високоточних ракет великої дальності. Ігнат зазначив, що Росія мала приблизно 250 ракет Х-22 на початку війни в лютому 2022 року і вже застосувала близько 150 ракет проти України.
Російські військові заявили, що можуть вважати цивільні кораблі в Чорному морі, які прямують до українських портів, законними військовими цілями. 19 липня Міноборони Росії заявило, що розглядатимуть усі кораблі, які прямують до українських портів, як потенційні перевізники військових вантажів і вважатимуть країни прапору таких суден «залученими в український конфлікт на боці київського режиму».
Міноборони Росії оголосило ряд морських районів у північній і південній частинах Чорного моря «тимчасово небезпечними для людей і навігації» та заявило, що видало відповідні попередження морякам у Чорному морі про скасування гарантій безпеки. У Міноборони Росії уточнили, що ці військово-морські заходи пов’язані з припиненням Чорноморської зернової ініціативи та згортанням морського гуманітарного коридору в Чорному морі.
Це повідомлення спонукало Міністерство оборони України (МО) оголосити 20 липня, що з опівночі за київським часом українські сили можуть розглядати всі кораблі в Чорному морі, які прямують до портів Росії та окупованих територій України, як військово-вантажні. Міністерство оборони України також заявило, що українські посадовці надали морякам відповідну навігаційну інформацію.
20 липня речник Ради національної безпеки США Адам Ходж заявив, що за даними розвідки США російські війська заклали додаткові морські міни на підходах до українських портів. Ходж додав, що Білий дім вважає, що Росія бере участь у скоординованих зусиллях, щоб виправдати можливі атаки на цивільні кораблі в Чорному морі та звинуватити в атаках українські сили. Міністерство оборони України так само заявило, що українські чиновники надали морякам відповідну навігаційну інформацію.
Навіщо Росія атакує південь України
Причина перша: витребувати для себе поступки у Заходу
В Інституті вивчення війни вважають, що посилення ударів російських військових по українській портовій і зерновій інфраструктурі та загрози морської ескалації, ймовірно, є частиною зусиль Кремля сприяти виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи та вимагати від Заходу значних поступок.
19 липня президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія готова негайно повернутися до зернової угоди, якщо всі раніше узгоджені умови участі Росії в ініціативі будуть виконані і сторони відновлять «споконвічну гуманітарну суть» угоди. Путін звинуватив країни Заходу в експлуатації зернової угоди, щоб європейські підприємства могли отримати прибуток за рахунок російського бізнесу. Російський диктатор стверджував, що елементи зернової угоди призвели до 30-40-відсоткової знижки на російське зерно на світових ринках, через що російські фермери втратили 1,2 мільярда доларів, а російські виробники добрив зазнали збитків у 1,6 мільярда доларів.
Путін заявив, що повернення до угоди в її нинішньому вигляді є безглуздим і закликав до скасування санкцій на поставки російського зерна та добрив і усунення перешкод для російських банків, які обслуговують поставки продовольства на світовий ринок, включаючи їх підключення до банківської системи Товариства всесвітньої міжбанківської фінансової телекомунікації (SWIFT).
Путін також закликав відновити поставки комплектуючих і запчастин для російської сільгосптехніки та виробництва добрив, вирішити питання з фрахтуванням суден у Росії та страхуванням експорту російського продовольства, відновити роботу аміакопроводу Тольятті-Одеса та зняти блокування російських сільськогосподарських активів, включаючи їх підключення до банківської системи Товариства всесвітньої міжбанківської фінансової телекомунікації (SWIFT).
Кремль, ймовірно, розглядає Чорноморську зернову ініціативу як один із небагатьох важелів впливу на Захід, що залишився, і вийшов з угоди, щоб забезпечити ці поступки.
Аналітики зазначають, що Кремль регулярно бере участь у ескалаційній риториці навколо підтримки Заходом України, намагаючись сформувати поведінку Заходу. Незрозуміло, як російські війська мають намір завдавати ударів по цивільних суднах у Чорному морі, хоча Кремль, ймовірно, вважає, що ця погроза матиме стримуючий вплив на морську діяльність у Чорному морі та створить умови, що нагадують повну блокаду українських портів на початку повномасштабного вторгнення. Втім ця спроба домогтися економічних поступок від Заходу може підірвати зусилля Кремля в міжнародній інформаційній діяльності, поставивши під загрозу постачання продовольства до кількох країнах, які є цілями інформаційної діяльності Кремля.
Причина друга: ускладнити життя Україні, якій потрібно десь зберігати нове зерно
Схоже, що зараз Кремль намагається створити відчуття терміновості повернення до Чорноморської зернової ініціативи, посилюючи удари по українських портах і зерновій інфраструктурі та погрожуючи ударами по цивільних судах у Чорному морі.
Україна збирає більшу частину зерна в період з липня по серпень, а удари Росії по українському порту та сільськогосподарській інфраструктурі можуть ще більше ускладнити можливість України звільнити місце для щойно зібраного зерна. Тривалі збої в логістиці зерна в Україні, ймовірно, матимуть дедалі більший каскадний вплив на постачання зерна, посилюючи відчуття терміновості, яке сподівається створити Кремль.
Причина третя: створити умовим для реалізації експорту вкраденого українського зерна
Можливо, Кремль руйнує українську портову та зернову інфраструктуру перед тим, як переглянути чорноморську зернову угоду, щоб встановити умови для експорту вкраденого українського зерна з окупованих Росією територій, що може принести непропорційну користь російській економіці. Міністр аграрної політики України Микола Сольський заявив, що Україні знадобиться не менше року, щоб відновити порт Чорноморськ в Одеській області, який використовувався для експорту зерна. Руйнування української портової інфраструктури в підконтрольних уряду Одеській та Миколаївській областях може обмежити можливості України експортувати зерно морем, навіть якщо угоду про зерно буде переглянуто, водночас дозволяючи Росії пропонувати зерно з окупованої України.
Причина четверта посварити Україну з Заходом
Росія також, ймовірно, намагається посилити розбіжності між українським і центральноєвропейським урядом, оскільки Україна та Захід шукають спосіб змінити маршрут експорту зерна. Високопоставлені європейські посадовці заявили, що Європейський Союз (ЄС) прагне транспортувати більше українського зерна автомобільним і залізничним транспортом, щоб компенсувати вихід Росії з Чорноморської зернової угоди.
При цьому п’ять країн Центральної Європи — Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина та Болгарія — 19 липня закликали ЄС продовжити заборону на імпорт зерна з України принаймні до кінця року. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький 19 липня також заявив, що Польща збереже заборону на експорт українського зерна 15 вересня, навіть якщо ЄС не погодиться на розширення експорту.
Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс 18 липня заявив, що Польща готова сприяти транзиту українського зерна через Польщу, але сказав, що ЄС повинен буде допомогти створити необхідну інфраструктуру. Телус додав, що Польща тільки почала жнива, і зазначив, що не може сприяти додатковому транзиту негайно.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль засудив рішення Польщі продовжити заборону як «недружній і популістський крок, який серйозно вплине на глобальну продовольчу безпеку та економіку України».
Експорт через Польщу та інші країни ЄС, які межують з Україною, раніше викликав опір у місцевих фермерів після того, як ЄС скасував мита та квоти на експорт продовольства з України в червні 2022 року, оскільки Росія заблокувала Україні транспортування зерна та інших товарів морем. Польща, Словаччина, а у квітні 2023 року й Угорщина оголосили про заборону експорту зерна та інших продуктів харчування з України, щоб захистити свій сільськогосподарський сектор.
Пізніше Єврокомісія оголосила про обмеження імпорту української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику до Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Болгарії до 5 червня через занепокоєння фермерів у країнах Центральної Європи.
Кремль, можливо, намагається порушити майбутні перспективи України щодо морського експорту, намагаючись зіпсувати відносини України з її західними сусідами.
Ще новини України: Навіщо росія нагнітає ситуацію навколо ЗАЕС – пояснили у Міноборони
