Виплати військовим – у яких випадках компенсація за поранення не передбачена

За законом, якщо військовослужбовець в Україні отримав поранення під час виконання бойового завдання, він має право на компенсацію. Розмір компенсації залежить від того, чи отримав він інвалідність внаслідок поранення та стану здоров’я внаслідок поранення. Про це розповідає НСН

Як повідомила адвокатка, членкиня Ради Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ Оксана Міськів, у випадку поранення військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби. Після огляду лікарем (фельдшером) хворі залежно від характеру хвороби направляються для лікування.

Водночас, Наказ № 332 Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України передбачає проведення розслідування нещасного випадку, внаслідок якого військовий отримав травму/поранення/захворювання.

Після отримання травми або поранення військовий оглядається в медчастині, потім направляється за висновком лікаря в/ч поза розташування частини. Військовий отримує довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію), яка є основним та первинним документом, який підтверджує травму військовослужбовця, отриману під час бойових дій. Довідка може бути видана лікарем (фельдшером) медичного пункту військової частини.

Виплати військовим – у яких випадках компенсація за поранення не передбачена

Якщо обстановка не дозволяє отримати довідку про травму до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму, протягом 30 днів з дня отримання травми або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Що треба для лікування поза військовою частиною

У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі:

• направлення, підписане командиром військової частини;
• медичну книжку;
• документ, який посвідчує особу;
• необхідні особисті речі;
• атестат на продовольство;
• довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію);медичну характеристику.

У разі вибуття на лікування за межі гарнізону — додатково видається атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

Якщо довідка про травму не видавалась ― потрібно скласти рапорт на командира частини з проханням провести розслідування та видати довідку про обставини травми. До рапорту потрібно додати свої пояснення, а також за можливості свідків (інших військовослужбовців, які були поруч у момент отримання поранення.

Визначення придатності після травми

Для визначення придатності до подальшої військової служби Військово лікарська комісія (ВЛК) проводиться після завершення лікування. У постанові ВЛК зазначається причинний зв’язок між пораненням та участь у бойових діях (необхідно для оформлення одноразової грошової допомоги).

У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров’я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров’я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань — повторно продовжена ще на 30 календарних днів.

Якщо після продовження відпустки за станом здоров’я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов’язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.

Розслідування нещасного випадку, травми або контузії

Після травмування військовослужбовця проводиться розслідування обставин отримання травми. За інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України оцінюється, чи було каліцтво пов’язане з бойовими втратами, чи нещасним випадком.

Разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до цієї Інструкції проводиться службове розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, яке за цією інструкцією встановлює, чи пов’язана травма із несенням служби та виконанням бойових обов’язків. Відповідно, чи буде військовому передбачена компенсація.

У статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачається, що компенсація передбачена, якщо травма, поранення, контузія отримані військовим під час виконання ним обов’язків військової служби. Якщо травма, поранення, контузія, що сталися, не пов’язані із виконанням обов’язків і бойових завдачно, то спеціальної одноразової компенсації не передбачено.

Коли поранення військового пов’язана із виконанням обов’язків

Обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є:

• виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов’язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні;
• виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов’язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов’язки не були пов’язані з військовою службою;
• перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду;
• виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами;
• прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
• виконання дій, що не входять до кола службових обов’язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;
• участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира;
• прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
• заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з’ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів;
• отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров’я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов’язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;
• раптове погіршення стану здоров’я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов’язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров’я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду;
• смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов’язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;
• оголошення судовим рішенням військовослужбовця померлим.

Коли за отриману травму не передбачені виплати військовим

Обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виконанням обов’язків військової служби визначаються в ході службового розслідування. Це можуть бути випадки:

• перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин;
• перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;
• погіршення стану здоров’я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов’язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов’язків командиром (начальником);
• алкогольне, токсичне чи наркотичне сп’яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку;
• використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею;
• навмисне вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження;
• навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров’ю;
• самовільне залишення військовослужбовцем місця служби;
• природна смерть внаслідок вроджених вад здоров’я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.

Джерело

Новини України:

Матеріальна допомога військовим – як отримати виплати для вирішення соціально-побутових питань