На думку українського нардепа Романа Костенка, головне, що має бути у законопроєкті про мобілізацію – призов молоді, а не дядьків 40-50 років.
За словами секретаря оборонного комітету, у ньому мають прописати нормальну мотивацію для чинних та майбутніх військових, щоб вони мали бажання захищати державу. Йдеться як про фінансову складову, так і про належну підготовку бійців, ветеранську політику щодо них тощо.
Політик уточнив, що «звернути увагу на молодь» – це не про те, щоб просто забирати молодих хлопців бусами.
“Ми маємо звернути увагу на нашу молодь. Це не про те, що ми маємо їх брати і закидати в буси – ми маємо мотивувати йти їх до армії”, – вважає він
Чому чоловіки 40-50 років на фронті – це проблема
Депутат пояснив, у чому проблема 40-50-річних дядьків у війську.
Коли ми говоримо про асиметричну війну, про війну сучасних технологій, дуже складно людям, яким вже далеко за 40, а то й за 50 років, використовувати ці технології, – сказав Костенко.
До речі, за словами керівника безпекових програм Центру глобалістики Стратегія ХХІ Павла Лакійчука, зараз армія України дійсно стикається з феноменом «старих дядьків» в армії. Здорові та молоді хлопці не хочуть служити – вони заполонили країни ЄС, на це навіть звертають увагу самі європейці, уточнив він.
В Україні воюють дядьки на фронті. Основну масу складають 40-45-річні дядьки, інваліди вже. Чому? Тому що молодь не може бути призвана в армію, – сказав Лакійчук
В цьому контексті Україна не впоралася з задачею мотивувати українців до армії, вважає він.
Наразі хлопці до 24 років – лише призовники, а не військовозобов’язані, і в цьому теж полягає проблема, адже вони «нікому нічого не винні, – вказав керівник Центру.
Коли можуть прийняти новий законопроєкт про мобілізацію
Нагадаємо: Рада вже підтримала новий закон про мобілізацію у першому читанні
Нардеп Костенко розповів, коли його можуть прийняти в цілому.
За його словами, зараз протягом двох тижнів кожен депутат має право вносити свої правки. На думку Костенка, деякі з них і справді можуть покращити проєкт, інші спрямовані на те, аби затягувати процес.
Є такий механізм, коли депутатів намагаються обмежувати у їхній діяльності і деякі законопроєкти використовуються, щоб їх почули. Це також факт, тому відділити одні правки від інших ми не можемо, – пояснив він
Тому час роботи над правками залежатиме від того, скільки їх буде. Протягом наступного тижня комітет може розглянути положення і прийняти чи відхиляти їх. Умовно, до 1 березня цей процес може бути вирішений. Але далі є ще одне “але”.
Також кожен народний депутат може поставити правки на підтвердження. Це вже ті, які є в законі, він може їх ще раз підняти, щоб Верховна Рада проголосувала. Це може затягуватись дуже довго і залежатиме від того, чи знімуть правки народні депутати, чи не знімуть і будуть їх ставити на підтвердження або на врахування. Це може затягнутись на декілька тижнів, а то й на місяць, – припустив Костенко.
Ще новини України: Коли ухвалять новий закон про мобілізацію і чи дозволить він офіційний відкуп від армії – відповіли у «Слузі Народу»
