Чого хоче кожна друга українська жінка під час війни? Відповідь на це питання отримали ініціатори дослідження Gradus Research та Biasless.
Кожна друга українська жінка під час війни хоче кар’єрного зростання та лідерства
Близько половини українських жінок (46%) активно прагнуть кар’єрного зростання, лідерства та збільшення рівня власного впливу і відповідальності. Водночас майже стільки ж українок стали більше уваги приділяти власному здоров’ю та балансуванню між особистим життям та роботою.
Про це свідчать результати дослідження Gradus Research та Biasless у мобільному додатку Gradus. У дослідженні, що проводили у травні 2024 року, взяли участь 1168 респонденток віком від 18 років, що проживають на території України, окрім тимчасово окупованих територій та територій, на яких ведуться бойові дії, передають «Новини України – НСН».
В опитувальник 2024 року ми додали вимірювання бажання та готовності жінок в Україні до кар’єрного зростання та лідерства. Адже і реалії сьогодення цього вимагають, і справжня гендерна справедливість можлива, коли представленість, сила та вплив жіночих голосів наявна та відчутна у верхніх ланках управління бізнесами, державою, недержавним сектором. Ми побачили, що готовими до відповідальності та змінотворчості вважають себе 50% респонденток, тоді як прагнуть цього трохи менше — 46% жінок, — розповіла ініціаторка дослідження, голова Biasless, тренерка та стратегиня з різноманіття та інклюзивності Ірина Рубіс
За словами опитаних жінок, для професійної реалізації їм насамперед бракує миру (53%) й економічної стабільності (38%), а також нестача впевненості в собі (29%), сміливості й рішучості (28%), знань (18%) та мережі контактів і зв’язків (15%).
Лише 4% респонденток відповіли, що їхній професійній реалізації перешкоджають гендерні упередження, натомість 63% опитаних вважають, що рівень поваги і рівноправ’я жінок в Україні покращується.
Понад половина (60%) українок (торік — 59%) стикалися з ситуаціями неналежного ставлення на роботі, найчастіше йдеться про знецінення думки жінки та її внеску в спільну справу або приписування собі в заслуги ідей чи діяльності жінки. Проте лише 25% респонденток повідомляли керівництву про такі ситуації.
Серед головних причин замовчування — невпевненість в тому, що скаргу сприймуть серйозно (37% проти 25% у 2023-му). Також 31% опитаних вважали, що негідна поведінка чи образа була недостатньою для скарги, 23% побоюються, що скарга тільки погіршить поведінку, а 19% переконані, що вона негативно вплине на їхню кар’єру.
Головною перешкодою, яка найбільше заважає професійній реалізації жінки у лідерських ролях, 42% опитаних назвали війну.
Турбота про здоров’я
Фото: Артем Тульчинський
Попри високий рівень стресу, про який сказали 45% опитаних, жінки все більше турбуються про власне здоров’я (45% проти 37% у 2023 році) і приділяють час собі (18% проти 13% торік). Водночас в українських жінок зростає навантаження в догляді за членами родини та близькими (33% проти 30% у 2023-му), на основній роботі (24% проти 14%) та додатковій зайнятості/підробітку (21% проти 14%).
Проте жінки дедалі більше вчаться балансувати між роботою та особистим життям (work-life balance) — сильну здатність «відключитися від роботи» після закінчення робочого часу відчувають у собі 51% опитаних (у 2023 році — 39%). Ще 50% респонденток запевнили, що вже задоволені встановленим балансом.
Окрім цього, під час дослідження українки розповідали про своє ставлення до різних груп населення. Так, 70% опитаних погодилися з твердженням, що жінки в ЗСУ демонструють, що місце жінки там, де вона сама хоче (у 2023 році — 63%). До того ж 82% респонденток переконані, що жінки в ЗСУ роблять внесок, корисний для всіх жінок в Україні, а 41% (проти 33% у 2023 році) — що служба жінок-військових робить внесок жінок у Перемогу видимим і значимим.
Що стосується людей з інвалідністю, то їхні права готові підтримувати 29% респонденток, але таку ж участь вони очікують бачити й від держави (28%). Близько чверті респонденток зазначили про необхідність розширення прав ветеранів і ветеранок війни, як сприяючи цьому особисто (24%), так і з активним залученням влади (26%). Права людей старше 55 років готові підтримувати 22% опитаних жінок, і 19% переконані, що держава має докладати більше зусиль для їхнього захисту.
Також 31% респонденток висловили впевненість, що права всіх вразливих груп населення, включаючи учасників бойових дій АТО/ОСС, жінок, молоді до 22 років, нейрорізноманітних людей, переселенців і переселенок, представників ЛГБТ+, національних/расових/релігійних меншин тощо має активно захищати держава, і 22% готові підтримувати їх захист особисто.
Результати дослідження демонструють нам декілька важливих інсайтів про життя українських жінок під час війни. Перший — жінки в Україні мало усвідомлюють себе вразливою групою населення, права якої потрібно захищати. До цього доєднується другий факт — більшість із тих, хто стикається із бар’єрами у професійному житті, не говорять про це, бо вважають це не на часі. Третій факт дещо вирівнює цей баланс, адже ми бачимо, що на третьому році повномасштабної війни жінки більше уваги і часу приділяють собі, шукають нову рівновагу між високим навантаженням, обов’язками і бажанням зростати кар’єрно та в ролі лідерок, — прокоментувала соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк
Ще новини України: Суспільний договір вічної війни потрібен Україні – голова Українського інституту національної пам’яті
