Вибори у Франції: результати усіх здивували – чого очікувати Україні

“Новини України – НСН”  з посиланням на ВВС Україна та низку міжнародних видань розповідають детальніше про результати і чого очікувати тепер Україні.

Отже, ще кілька днів тому деякі французькі ЗМІ обговорювали кандидатури міністрів в потенційному уряді 28-річного Жордана Барделли, очікуючи неминучого приходу партії “Національне об’єднання” до влади. Молодий політик є офіційним лідером цієї ультраправої партії, хоче де-факто найбільший вплив у ній має Марін Ле Пен з відомої політичної династії.

Втім у підсумку “Національне об’єднання” фінішувало лише третім, перше місце здобули ліві з “Нового Народного фронту”, друге – прихильники президента Макрона.

Вибори у Франції: офіційні результати

На дострокових парламентських виборах у Франції остаточну перемогу здобула партія «Новий народний фронт», далі йде президентська коаліція Емманюеля Макрона «Разом!», на третьому місці — ультраправе «Національне об’єднання». Офіційні результати публікує Міністерство внутрішніх справ Франції.

З 577 місць в Національних зборах:

• 182 місця здобув лівий “Новий Народний фронт”, до якого входять соціалісти (59 місць), зелені (28), комуністи (9), ліворадикальна “Непокірна Франція” (74) і дрібніші ліві групи,
• 168 місць – пропрезидентський блок лібералів “Разом за республіку”,
• 143 місця – “Національне об’єднання” Марін Ле Пен і його союзники,
• 45 місць – консервативна партія “Республіканці”.

Таким чином, в жодної політичної сили немає більшості у 289 місць в нижній палаті французького парламенту для формування уряду.

Вибори продемонстрували, що французьке суспільство розколоте на кілька політичних таборів, жоден з яких немає довіри достатньої кількості французів, щоб контролювати уряд і втілювати свої програми в життя.

Тож цілком імовірно, що на країну чекає політична криза і довгий пошук можливості сформувати урядову коаліцію.

Експериментувати французи не ризикнули

Після оголошення дострокових виборів у червні здавалося, що французи готові ризикнути, погодитися на експеримент і дати шанс партії Марін Ле Пен реалізувати її програму.

Однак, більшість французів вирішила, що експериментувати з долею країни і передати її в руки Марін Ле Пен не готова. Явка, яка була феноменально високою для цього сторіччя і в першому турі, у другому ще більше зросла до 66,7% – найвищого показника з виборів у 1997 році.

Хто переміг і що далі?

Фактично переможців немає.

“Новий Народний фронт” формально здобув на виборах перемогу і показав, що коли ліві об’єднуються, вони можуть досягти високого результату. Але це об’єднання ситуативне – воно виникло тільки на фоні загрози приходу до влади ультраправих. Аналітики прогнозують, що вже незабаром в середовищі лівих знову почнуться конфлікти.

Явно не може задовольнити результат виборів прихильників пропрезидентського ліберального альянсу “Разом за республіку”. І у них питання до Макрона: «А навіщо все це було?» Адже в попередньому парламенті в лібералів було 245 місць – не абсолютна більшість, але все ж достатня, щоб контролювати уряд. Тепер в лібералів 168 місць і без залучення лівих уряд не створити. Проте й бажання йти на виконання соціальних обіцянок лівих немає.

“Національне об’єднання” не перемогло, але й не програло. Шансів на формування власного уряду або входження до якоїсь правої коаліції в партії Ле Пен не має. Формувати цю коаліцію ні з ким – інша права партія, Республіканці, розкололася у своєму ставленні до коаліції з Ле Пен, і це було одним з найбільших скандалів передвиборчої кампанії. Лідер “Республіканців” Ерік Сьотті ідею альянсу підтримав, за що його усунули від керівництва партією.

Однак для Ле Пен результат виборів не такий вже поганий – за її партію голосувала третина французів, кількість місць у парламенті зросла з 89 до 126, ще 17 місць здобули її союзники – дисиденти з партії “Республіканці” на чолі з Сьотті. “Національне об’єднання” може і далі критикувати владу за ситуацією з падінням купівельної спроможності, зростанням цін на енергоносії, імміграцією і втратою відчуття безпеки на вулицях через зростання злочинності. Було б наївним думати, що обраний “підвішений” парламент зможе якось вирішити ці питання.

Тож партія Ле Пен буде і далі чекати свого зоряного часу і нагадувати, що у французів був шанс змінити країну, але перемогу вкрав “альянс безчестя” – саме так Жордан Барделла охарактеризував неформальний “Республіканський фронт” між лівими і лібералами проти кандидатів Національного об’єднання. Лепеністи посилили свої позиції і будуть переконувати виборців, що вони єдина надія для порятунку від політичної кризи, в якій опинилася республіка.

Хто сформує уряд?

Прем’єр-міністр Франції Габріель Атталь заявив, що вранці 8 липня подасть у відставку після перемоги ультралівих на парламентських виборах. Його цитує Le Figaro.

Французам я кажу: я поважаю кожного з вас. Деяким жити складніше, ніж іншим, і саме ці життя ми повинні зробити кращими. Де б я не був, я завжди прагнутиму до досягнення цієї мети, – сказав Атталь

Водночас він повідомив, що готовий залишатись на своїй посаді “стільки, скільки буде потрібно” з наближенням Олімпійських ігор, які відбудуться у Парижі 26 липня.

35-річний Атталь став наймолодшим головою французького уряду 9 січня 2024 року. До цього він був міністром освіти. Під час призначення на посаду міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманін назвав його “найбільш макронським серед нас”.

В нинішніх умовах, щоб сформувати уряд більшості лівим треба йти на болючі компроміси з прихильниками Макрона, але ті не хочуть мати нічого спільного з ліворадикальною “Непокірною Францією”, яка здобула найбільшу кількість депутатів у лівому альянсі (74). Та й серед соціалістів і зелених критиків президента достатньо. Тож ліві наче і вибороли перше місце, але все настільки заплутано, що очікувати формування дієздатного лівого уряду складно.

Згідно з Конституцією, прем’єра у Франції призначає президент. Проте 50 стаття Конституції чітко визначає, що якщо парламент не затвердить програму уряду, прем’єр має подати у відставку, тому в будь-якого голови уряду має бути підтримка парламентської більшості. Тож президенти доручають формувати уряд партіям-переможцям виборів.

На цих виборах де-факто переможців немає. І згідно з 12 статтею Конституції Франції президент не може розпустити новообраний парламент (точніше нижню палату, Сенат не може бути розпущений) у перший рік його роботи.

Що буде далі – вирішуватиме президент. Сценарії довгих безуспішних перемовин про коаліцію чи спроб створити технократичний уряд є цілком можливими.

Що зміниться для України

У французько-українських відносинах з такими результатами негативних змін очікувати не треба. В умовах підвішеного парламенту зовнішню політику визначатиме Емманюель Макрон і для України це найкращий варіант.

У випадку приходу до влади уряду Національного об’єднання було зрозумілим, що Франція відмовиться від поставки Україні частини озброєнь – наприклад, ракет, якими можна бити вглиб російської території. Ще однією червоною лінією було заперечення пропозиції Емманюеля Макрона щодо відправки французьких військових в Україну.

За результатами виборів підтримка України збережеться на попередньому рівні, проте про ідею відправки французьких військових будуть згадувати дедалі менше – ця пропозиція Макрона не знайшла підтримки серед більшості французів, а прихильники Ле Пен, ліворадикалів і “Республіканців” ефективно використали її у політичній боротьбі проти президента.

Прем’єр Польщі Дональд Туск, коментуючи результати виборів у Франції в соцмережі Х, підсумував так:

“В Парижі ентузіазм, в Москві розчарування, в Києві полегшення. Достатньо, щоб бути щасливим у Варшаві”.

Як реагують світові ЗМІ на вибори у Франції

Несподівані результати парламентських виборів у Франції – одна з головних тем у ЗМІ у всьому світі.

Ось деякі тези:

• Politico: Хоча первинною метою президентського блоку було перешкодити партії Марін Ле Пен отримати абсолютну більшість, їхні дії зрештою, зважаючи на все, все одно забезпечили перемогу політикам крайніх поглядів, але вже лівих.
• Wall Street Journal: Макрону належить збирати уряд із різношерстих партій, які не мають нічого спільного, окрім бажання завадити правим прийти до влади в країні.
• Monde: За підсумками виборів може легко бути створено 10 фракцій, що підтвердить роз’єднаність у лавах політичних сил Франції і зробить формування правлячої коаліції складним завданням для Макрона.
• Guardian: Праві з ‘Національного об’єднання’ показали найкращий результат в історії, але їхній успіх виявився обмеженим через спільні зусилля лівих та центристів.

Протести у Франції

Тим часом, у Франції ввечері спалахнули протести і сталися сутички з поліцією.

У Парижі після завершення голосування у другому турі парламентських виборів сталися зіткнення невеликої групи демонстрантів та поліцейських на площі Республіки. Прихильники лівих своєрідно влаштували святкування перемоги коаліції “Новий народний фронт”.

Про це повідомляє Le Monde.

З 22:30 усі виходи з площі Республіки були заблоковані… Незадовго до опівночі площу Республіки було звільнено від великої кількості демонстрантів, а окремі інциденти з поліцією провокували кілька груп молодих людей у капюшонах, – йдеться в повідомленні

Ці групи кидали снаряди в поліцію, підпалювати піддони та електричні велосипеди. У відповідь на кидання пляшок поліція зробила кілька пострілів гранат зі сльозогінним газом. Співробітники поліції в цивільному провели кілька затримань.

Ще Новини України і світу: Коли можуть відбутися наступні вибори в Україні – названо приблизний термін