Польща побоюється євроінтеграції України так само, як Німеччина свого часу боялася, що Польща стане для неї серйозним конкурентом.
Коментуючи посилення контролю української продукції при перетині, зокрема, польського кордону, вона підтвердила, що порушення, які виявляють представники європейських країн під час контролю на кордоні, «не суттєві» та в кінцевому результаті «не впливають на безпечність харчової продукції».
«Тобто це може бути якась розбита скляна тара. Або були випадки цвілі – внаслідок того, що у нас війна, і багато продукції зберігалося саме в зерносховищах, почала трохи поширюватися цвіль на наших зернових. Але й то, й то – воно не є суттєвим і не має впливу», підкреслила експертка.
З приводу посилення контролю з боку країн ЄС представниця УКАБ зазначила, що не схильна вважати це ознакою побудови якихось жорстких нетарифних бар’єрів.
«Скоріше так – Польща готується до приєднання України до ЄС. Були прецеденти, коли Польща входила в ЄС, і тоді вона отримувала жорстку політику від Німеччини, бо Німеччина боялася, що виходить серйозний конкурент на ринок ЄС. Думаю, що ідентичне переживаємо зараз ми», зазначила Олександра Авраменко.
З іншого боку, підкреслила вона, в України наразі «все ще напружені стосунки» з європейськими країнами у зерновому питанні.
«І навіть якщо ми не експортуємо безпосередньо на ринки 5 країн членів – у нас є ринки інших країн. Наприклад, Німеччина, Іспанія, Португалія, можливо, частково Італія – у цих ринках Польща так само зацікавлена. Тому чи це така офіційна політика? Схильна вважати, що ні. Але чи це стає проблемою, яка повторюється – так, це вже стає проблемою. І про це ми вже говоримо відкрито з європейськими партнерами», зазначила представниця УКАБ.
«Ми живемо фактично на сторінках підручника з історії. Ситуації, які зараз відбуваються, – вони не мали аналогів в минулому. Принаймні, з нами», підкреслила Олександра Авраменко.
Експертка нагадала, що коли Польща вступала в ЄС, мали місце «квоти на виробництво й доступ продукції до ринку ЄС». Але, наскільки відомо, наразі такої політики у ЄС щодо нових членів уже немає. Однак, за її словами, до цього часу не відбувалася євроінтеграція країни, яку можна було б порівняти з Україною.
«Враховуючи наш масштаб і розмір, це (євроінтеграція України – ред.) буде доволі відчутно. Я більш ніж впевнена, що українські аграрні компанії не будуть зацікавлені у тому, щоб демпінгувати й закидувати європейський ринок своєю продукцією. Але все одно якась продукція буде заходити, і вона буде мати вплив на ринок», резюмувала голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Авраменко.
Нагадаємо, члени громадської спілки “Всеукраїнський аграрний форум” раніше звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якому просять вжити заходів щодо повноцінного відновлення постачання української сільськогосподарської продукції, передусім на ринки ЄС.
Представники українського АПК стурбовані ініціативами окремих держав-членів ЄС та Європейської комісії, які несуть в собі небезпеку знищення українського аграрного сектору економіки.
Зокрема, вони занепокоєні фактами, які свідчать про невиконання ст. 35 Угоди. Ця стаття говорить про те, що жодна сторона Угоди не повинна запроваджувати будь-які заборони чи обмеження щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони. Однак, переконані аграрії, практика обмежень, зокрема щодо ввезення на територію низки країн-членів ЄС українського зерна, порушує положення Угоди та є дискримінаційною щодо України.
З цього приводу президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту.
Ще новини України та світу: Спочатку створять тимчасові греблі: як відновлюватимуть Каховське водосховище і ГЕС
