Українці масово відмовляються від працевлаштування в Німеччині
Станом на листопад-2023 у Німеччині 101 тис. українців мають роботу, яку оподатковується внесками до фонду соціального страхування. Ще 34 тис. осіб влаштовано частково. Найчастіше вони зайняті у сфері обслуговування, на обробних виробництвах чи будівництві.
При цьому 467 тис. працездатних дорослих отримують виплати Bürgergeld – соцдопомогу, яку виплачують і громадянам Німеччини. Таке право серед біженців мають лише українці, їм не потрібно подавати прохання про надання притулку і вони одразу після приїзду отримували можливість працевлаштування через центри зайнятості.
Однак саме високі виплати Bürgergeld (502 євро у 2023 році та 563 євро з 2024-го) відбивають мотивацію українських біженців влаштовуватися на роботу. “Зокрема робота з низьким доходом навряд чи буде виправдана. Квартплата, що зростає, ще більше посилить цей ефект (житло і опалення оплачуються державою за рахунок допомоги громадянина)”, – зазначає видання.
У той же час влаштуватися на високооплачувану роботу можуть лише небагато людей – заважає мовний бар’єр. “Не викликає сумнівів той факт, що багато українців мають хорошу професійну кваліфікацію. Однак у Німеччині дуже високі бар’єри для визнання іноземних кваліфікацій та знання мови”, – зазначає видання.
Саме тому німецькі політики виступають за скорочення сум соцдопомоги максимум до 410 євро. Втім, така зміна може торкнутися лише тих українців, які ще не отримують Bürgergeld. Їх поки що небагато: з січня по вересень 2023 року кількість українців у Німеччині зросла всього на 43,5 тис. осіб.
Водночас у Німеччині планують спростити доступ українців до “багатих” професій. Передбачається, що у майбутньому працевлаштування буде здійснюватися за рівня володіння мовою B1 чи A2, а чи не B2, як зараз.
Раніше ми писали: Обов’язкове працевлаштування для студентів-бюджетників – Міносвіти
