Користуючись слабкістю Єревана, який не зміг відновити свою оборону після 44-денної війни, а Москва застрягла в Україні, Баку має намір врешті-решт відновити суверенітет над Карабахом і побудувати Зангезурський транспортний коридор до Нахічеванської автономної республіки. Про це повідомляє Дзеркало тижня, передає НСН.
Кавказ в очікуванні нової війни
Протягом останніх тижнів Азербайджан мобілізує резерви, концентрує війська, стягує техніку до азербайджано-вірменського кордону і лінії зіткнення в Карабаху, а також будує укріплення і прифронтові дороги. Водночас риторика азербайджанського керівництва і засобів масової інформації стає дедалі жорсткішою.
Рівень взаємної ненависті у вірмен і азербайджанців зашкалює.
«Вірмени створили собі державу на чужій землі. Вірменії ніколи не було на цій території. Теперішня Вірменія — це наша земля», – заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв
Завдяки коштам від продажу енергоносіїв, Азербайджан швидко відновив свою національну могутність після другої карабаської війни.
Прагнучи уникнути збройного протистояння та підписання невигідного для своєї країни договору, вірменське керівництво шукає вихід із практично безнадійної ситуації: хоча за три роки по другій карабаській війні Єреван намагався відновити військовий потенціал, закуповуючи зброю в Індії та Франції, баланс сил явно не на користь Вірменії.
Керуючись стратегією виживання, вірменський істеблішмент і суспільство готові відмовитися від проєкту «Арцах»: прем’єр Нікол Пашинян уже неодноразово заявляв, що Вірменія визнає територіальну цілісність Азербайджану та суверенітет Баку над Карабахом.
Однак Азербайджану самих лише слів замало. У Баку не мають наміру затягувати переговори.
Нині Пашинян намагається виграти час і знайти партнерів, здатних стримати Баку від масштабних воєнних дій і гарантувати права вірменів Карабаху. Ще 2020 року було очевидно, що Росія не здатна захистити свого союзника з ОДКБ. В умовах російсько-української війни Кремль тим більше не може дозволити собі відкрити другий фронт проти азербайджано-турецького тандему — Росія залежить від Туреччини, через яку надходить чимало товарів. Зокрема й підсанкційних.
Тепер Єреван визнає, що залежність від Москви в питаннях безпеки була стратегічною помилкою, й намагається заручитися підтримкою Заходу, який може зберегти хиткий статус-кво в регіоні.
Вірменія прив’язана до РФ тисячами ниток. Дії вірменської влади на західному напрямку — це радше елемент тиску Єревана на Москву, спроба змусити Росію «вписатися» за Вірменію та гарантувати права вірменів у Карабаху. Та саме цього Кремль і не може зробити.
Раніше ми писали: Війна в Україні буде тривалою. Заходу необхідно готуватися – очільник Генштабу Чехії
