Чи може штучний інтелект розвинутися до такого стану, коли стане загрозою для людства?
В питанні розбиралось видання Інформатор, передає НСН.
Британський вчений Джефрі Гінтон, якого називають “хрещеним батьком ШІ”, має теорію, згідно якої людина – проміжний еволюційний біологічний інструмент на планеті, без якого Всесвіт не зміг би одразу створити робота.
Гінтон отримав ступінь доктора в галузі ШІ 45 років тому та є одним із найавторитетніших фахівців у цій сфері. Останнє десятиліття Гінтон працював за сумісництвом у Google, але нещодавно вирішив покинути техно-гіганта. За його словами, він має намір попереджати людство про потенційну загрозу ШІ, яка настане раніше, ніж він очікував.
В кінцевому результаті, на думку науковця, може статись, що людина почне вживлювати собі чіпи, перетворюючись на кіборга чи напівкіборга. Власне, це вже потроху відбувається – з метою поліпшення якості медицини тощо.
Але загроза, за словами Гінтона, полягає навіть не в цьому. Вона чатує на всіх нас у відчайдушних спробах IT-спеціалістів навчити машину, фактично, думати за нас.
Зокрема, його непокоять найближчі ризики, пов’язані з роботою ШІ. Пересічна людина може сприймати фальшиві фотографії, відео та тексти як реальні, що вкрай небезпечно для нашого майбутнього, вважає фахівець.
Окрім цього, на тлі шаленої конкуренції технологічні гіганти намагаються випускати нові технології ШІ з небезпечною швидкістю, не враховуючи ризики для робочих місць та поширення дезінформації.
Крім того, вчений вважає, що людина здатна створити та несвідомо впровадити машині таку програму саморозвитку, яка дозволить останній зрозуміти: влада та контроль – це пріоритет, якого потрібно досягнути.
В такому випадку машина поставить це собі за ціль, і тоді людство опиниться у небезпеці. Тож, в цілому, в далекому (або й не дуже!) майбутньому – небезпека від машин цілком вірогідна!
Що таке нейронна мережа
Нейромережею називають комп’ютерну систему, яка намагається відтворити роботу людського мозку, й так само здатна вдосконалюватись. Так звана нейронка намагається зрозуміти і повторити вміння людини сприймати інформацію та навчатися.
Наш мозок є великим поєднанням величезної кількості нервових клітин, які передають одне одному сигнали. Нейромережа працює за аналогічним принципом: вона складається зі штучних нейронів, які з’єднані між собою і передають інформацію.
Вони також здатні адаптуватися, щоб ставати кращими у вирішенні завдань, таких як розпізнавання зображень, переклад текстів або прогнозування погоди.
Нейронка здатна навчатися навіть швидше за людину, адже вона робить це зі швидкістю надпотужного сучасного процесора. Але біологічні нейромережі, тобто людський інтелект, має більшу кількість нейронів та розгалуженість їхніх зв’язків, а отже здатний до кращого аналізу складних ситуацій.
Різниця між нейронкою та ШІ
Сьогодні нейромережі застосовують для швидких класифікації та обробки даних в медицині, фінансах, маркетингу та безпековій сфері. Тож, чи є різниця між нейромережею та ШІ, і якщо так, в чому вона полягає?
Нейронна мережа та штучний інтелект тісно пов’язані, втім відмінність все ж є. Полягає вона в тому, що штучний інтелект є широкою галуззю, тоді як нейронні мережі – це один з підходів до створення штучного інтелекту.
Штучний інтелект – ширша галузь комп’ютерних наук, яка досліджує методи створення машин, здатних до інтелектуальної діяльності аналогічної людському розуму.
Нейронні мережі – локальні математичні моделі, які імітують структуру та функціонування біологічних нейронних мереж, що складають мозок.
Читайте ще: Від побаченого трохи лячно: як виглядатиме світ у 2123 році, показав штучний інтелект
