У цьому році ми втретє відзначаємо День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. Але вперше відзначаємо його 15 липня. Раніше це державне свято відзначали 28 липня і до початку повномасштабної війни було вихідним днем.
«Новини України – НСН» розповідають, чому дату свята перенесли і як воно пов’язано із князем Володимиром та хрещенням Русі.
У мирний час цей день мав би бути неробочим, оскільки належить до державних свят. Однак за умов
Свято Дня хрещення Київської Русі — України як пам’ятну дату встановив ще третій президент України Віктор Ющенко. Відповідний указ про відзначення цього дня 28 липня він видав влітку 2008 року в рамках святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі.
А менше ніж за рік до повномасштабного вторгнення Росії президент України Володимир Зеленський започаткував традицію відзначення в цей же день ще й Дня української державності. Він підписав відповідний указ на Майдані Незалежності у 30-ту річницю Незалежності України, 24 серпня 2021-го.
В президентському указі Зеленського було зазначено, що історія української державності сягає своїм корінням «часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Київського Володимира Великого». Саме він, прийнявши у 988 році християнство, «засвідчив цивілізаційний вибір Київської Русі».
Спадкоємцями Київської держави тих часів Україна вважає:
- Галицько-Волинське князівство,
- Українську козацьку державу,
- Українську Народну Республіку,
- Західноукраїнську Народну Республіку,
- Українську Державу,
- Карпатську Україну
- сучасну незалежну Україну, яка відновила державність Актом проголошення незалежності від 24 серпня 1991 року, що був схвалений 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням.
Тож в указі Зеленського підкреслено, що в День державності українське суспільство вшановує пам’ять та засвідчує повагу до діяльності «видатних представників національної еліти та борців за державність і незалежність України», серед яких Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський та інші.
«Ми — молода родина зі славетної династії Київської Русі – України. З роду засновників. Роду хрестителів. З хороброго роду. Мудрого роду. Козацького роду. Ми не сироти й не знайди. Ми нащадки могутньої країни, яка була центром Європи, — сказав Зеленський, виступаючи на Майдані в серпні 2021-го, коли підписав указ про започаткування свята. — Тут починалося православ’я, тут взяла початок старослов’янська мова, правонаступницею якої є сучасна українська мова. Тут почалась і наша державність. Зародження нашої державності ми будемо відзначати в день розквіту нашої державності – у день Хрещення Київської Русі — України».
Тоді ж, 24 серпня 2021-го президент виступив з окремою промовою у Верховній Раді, попросивши народних депутатів зробити День української державності вихідним. Для цього в парламент було внесено спеціальний законопроєкт (№ 5864). Рада прийняла його 31 травня 2022 року, внісши зміни до ст. 73 Кодексу законів про працю України і додавши нове свято у перелік державних.
Сьогоднішнє свято нероздільно пов’язане і з традиціями нашого війська. Захисники країни – найкращі гаранти її незалежності. Наші сучасники є нащадками воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, воїнів УПА. Вже десять років вони захищають Україну від агресії нашого споконвічного ворога, відбиваючи російську навалу.
Ця війна – це боротьба за майбутнє України, за існування нас і нашої країни, за наше право на власні історію та ідентичність. Ми маємо знати свою історію, щоб протистояти ворожій пропаганді з її фейкам про «єдиний народ» і «штучну державу». Маємо пам`ятати про більш ніж тисячолітній родовід своєї Батьківщини, про своїх великих предків, які з покоління в покоління в усі епохи та століття прагнули жити у своїй державі, сіяти хліб і ростити дітей на своїй, Богом даній, землі, та захищали свою рідну країну від ворожих орд зі зброєю в руках.
Чому тепер 15 липня День Української Державності
Починаючи з 2024 року Україна відзначає День української державності 15 липня, а не 28 липня.
Таке рішення Верховна Рада затвердила 14 липня 2023-го, ухваливши закон про зміну дат трьох свят:
- Різдво Христове відзначають 25 грудня замість 7 січня;
- День Української Державності – 15 липня замість 28 липня;
- День захисників і захисниць України (збігається з церковним святом Покрова Пресвятої Богородиці) — 1 жовтня замість 14 жовтня.
Ця зміна пов’язана передусім зі зміною церковного календаря.
У 2023 році Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський календар замість юліанського, якого дотримується російська церква. Відповідно до оновленого календаря, саме 15 липня відповідає 28 липня за старим юліанським календарем — тож на цю дату було перенесено і День Української Державності.
Таким чином, свято і тепер відзначають у день вшанування хрестителя Київської Русі, князя Київського Володимира Великого, але за іншим церковним календарем.
Крок щодо перенесення не лише церковного, але й державного свята, підтримав Володимир Зеленський. У пояснювальній записці його президентського законопроєкту наголошується, що метою нововведення є «відмова від російської спадщини» і нав’язування відповідних дат Росією.
Можливо, вам також буде цікаво: 15 липня – яке сьогодні свято, прикмети і традиції, пам’ятні дати, іменини
