Перев‘язувальний матеріал повинен забезпечувати оптимальні умови для загоєння рани і захищати рану від інфекції та подальшого пошкодження. Про основні принципи й види перев’язування ран, а також правила оброблення та дезінфекції ушкоджень шкіри розповідає лікарка сімейної медицини Кристина Шевченко, передає НСН.
Важливі правила перев’язування ран: що потрібно пам‘ятати
Якщо рана кровоточить, перше, що потрібно зробити – це зупинити кровотечу. Найкращий спосіб зробити це – притиснути рану серветкою, марлею або чистою тканиною. Кровотеча має зупинитися за кілька хвилин. Якщо кров просочилася через марлю або тканину, додайте ще кілька шарів матеріалу.
Після зупинки кровотечі рану необхідно захистити від забруднення та інфікування. Спочатку її слід промити проточною водою або фізіологічним розчином і продезінфікувати антисептиком. Останнім кроком є накладання відповідної пов’язки.
Типи пов’язок: які вони бувають і для чого використовуються
Ранові пов’язки мають забезпечувати найоптимальніші умови для загоєння рани, оберігаючи її від інфікування мікроорганізмами та подальшого травмування.
Коли і з якою метою можна використовувати перев‘язувальні матеріали:
- фіксація місця пошкодження шкірного покриву;
- зупинка кровотечі шляхом створення тиску на внутрішні органи;
- утримання на пошкодженій ділянці шкіри лікувальних засобів;
- захист рани від подальшого пошкодження й потрапляння патогенної мікрофлори – бактерій.
Що стосується класифікації перев‘язувальних матеріалів, то їх можна розділити за кількома параметрами залежно від призначення. Існують такі типи пов’язок:
- знерухомлювальні;
- утримувальні;
- оклюзійні;
- тиснучі;
- коригувальні;
- лікарські;
- асептичні.
Дезінфекція рани як перший етап перев’язування
Перекис водню та саліциловий спирт колись використовували для дезінфекції ран, але їх більше не рекомендують, оскільки вони подразнюють і сушать шкіру. Водночас вони є менш ефективними дезінфікуючими засобами, ніж їхні “аналоги“, доступні в аптеках.
Для дезінфекції ран рекомендуються більш сучасні дезінфікувальні засоби на основі мірамістину, хлоргексидину або октенідину, особливо у формі спрею.
Варто зазначити, що не всі рани потребують застосування рідкого антисептика. Такі засоби не використовують у разі опіків, ран, які сильно кровоточать (попередньо треба зупинити кровотечу) і дуже глибоких укусів. Для глибоких ран краще використовувати антибактеріальні препарати у вигляді гелів, особливо вони підходять у разі таких ушкоджень, як пролежні, виразки й опіки.
Заміна пов’язки
Зазвичай, коли рана закрита пов‘язкою, саму пов’язку потрібно міняти в середньому раз на добу. Якщо рана сильно ексудує або з неї виділяється багато гною, це потрібно робити частіше, наприклад, два або три рази на день. Важливо дезінфікувати рану щоразу після зміни перев‘язувального матеріалу.
Етапи загоєння ран із плином часу
- запальна фаза (очищення) – 1-3 дні: активуються фагоцити і протеолітичні ферменти, потім рана аутолітично очищається від мікробів, забруднень і некротичних тканин.
- продуктивна (проліферативна) фаза – 2-14 днів: утворення нових судин і заповнення дефектів грануляційною тканиною, епідерміс перебудовується.
- Фаза епітелізації – від 3-4 до 20-21 дня, і навіть до кількох місяців: грануляційна тканина трансформується в рубцеву, починається процес загоєння ушкоджених шкірних покривів.
Швидкість загоєння рани залежить від розміру та розташування рани, кровопостачання шкіри, наявності в ній сторонніх тіл, інфекції та некротичних тканин. Процес загоєння також залежить від використовуваних методик іпрепаратів.
Раніше ми писали: Спазмолітики: особливості препаратів та правила використання
