Кузьменко сказала, що більше всього в СІЗО боялася порушень дрібної моторики. Жінка працювала дитячим кардіохірургом в Охматдиті. Юлія розповіла, що вона робила по двісті операцій в рік, а за вісім місяців арешту без практики могла втратити навички.
Підозрювана згадала, що довго не могла придумати, як підтримувати дрібну моторику в СІЗО.
“Оптимально було б, звичайно, вишивати бісером, але голка заборонена. В’язати спицями – заборонено. Все, що залишалося з можливих варіантів, – це малювати. До в’язниці останній раз я малювала фарбами в класі третьому”,
– сказала Кузьменко.
Всі малюнки, створені в камері, Юля привезла з собою. Вона також залишила собі дерев’яну ложку.
“Тому що користуватися залізними було неможна, одноразовими користуватися теж неможна. Все, що було можна, – дерев’яна ложка. Ось її я залишила собі на пам’ять”,
– розповіла підозрювана.
Вона зазначила, що намагається забути про в’язницю. Жінка стверджує, що в день вбивства журналіста щойно повернулася з відпустки, а її син – з відпочинку. Вона нібито дізналася про злочин з новин.
Найщасливішим днем в СІЗО, як розповіла Кузьменко, для неї був Новий рік, коли під стіни ізолятора прийшли всі її друзі і родичі.
“Я залізла на табуретку, щоб стати на рівні вікна: не бачу, так щоб хоча б чути. І хлопці простояли під ізолятором тимчасового тримання з восьми до першої. А я з восьми до першої години простояла на табуретці, витягнувшись з чашкою чаю”,
– розповіла Юлія.
Раніше ми повідомляли: Суд залишив під вартою Андрія Антоненка
Рекламні блоки на нашому сайті дозволяють нам бути незалежним ЗМІ, а вам – отримувати оперативну і не проплачену ніким інформацію. Переглядаючи рекламу, ви робите свій внесок у розвиток незалежної журналістики України
