МВФ розпочав нову програму кредитування для України. Проте лишається відкритим питання, чи зможе Київ піти далі першого траншу і отримати усі 5 мільярдів доларів. Про це НСН повідомляє з посиланням на ВВС Україна.
Як стало відомо НСН , згідно з документами, що сторони підписали перед початком програми, Київ отримає спершу 2,1 млрд доларів. У наступні півтора року є можливість отримати решту коштів чотирма траншами. Цей пакет, включно із меморандумом про співпрацю та листом про наміри, під яким поставили підписи президент, прем’єр, міністр фінансів та голова НБУ, офіційно оприлюднений на сайті МВФ.
Як йдеться, програма має допомогти Україні впоратися з викликами, що постали через пандемію.
Вона, з одного боку, дозволить підтримати бюджет у час, коли видатки різко зросли, а доходи – впали. З іншого – дозволить “зберегти досягнення” реформ, що відбувалися в Україні впродовж останніх років.
“Програма Stand-By має стати якорем для зусиль уряду у подоланні наслідків кризи, з одночасним забезпеченням макроекономічної стабільності та збереження попередніх досягнень”, – йдеться у заяві голови МВФ Крістін Лагард.
У звіті представники МВФ визнають, що Київ виконав усі попередні домовленості для початку нової програми. Включно із ухваленням зміни до банківського законодавства (так званий “антиколомойський закон”) та закону про ринок землі, а також повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.
У листі про наміри йдеться, що “ми продовжимо зміцнювати верховенство права та боротьбу з корупцією”, а також про відданість політиці збереження фінансової стабільності та створення рівних правил для усіх.
Головними пріоритетами програми названі:
- пом’якшення впливу кризи на економіку, включно із підтримкою домогосподарств і бізнесу,
- забезпечення подальшої незалежності центрального банку та плаваючого курсу,
- забезпечення фінансової стабільності разом із поверненням коштів, втрачених під час очищення банківської системи,
- просування у ключових реформах державного управління та боротьби з корупцією.
Більш конкретні кроки і зобов’язання, які взяв на себе уряд України, зафіксовані у новому Меморандумі про співпрацю. Більшість з них збігаються із тими, що українські ЗМІ обговорювали впродовж останніх тижнів, посилаючись на витік чернетки документу.
Боротьба з коронавірусом
Київ обіцяє, що діяльність фонду для фінансування видатків на боротьбу з коронавірусом має бути тимчасовою і прозорою. Передбачається, що фонд працюватиме, поки в цьому є потреба. Але не довше, ніж до 31 грудня. До березня 2021 року передбачений аудит використання коштів, який має провести Державна аудиторська служба.
Податки
Київ зобов’язується почати вирішувати проблему податкових “дірок”, розширяти базу оподаткування і звужувати можливості для ухиляння від сплати податків “із зміною напрямку від прямого оподаткування до непрямого, а також оподаткування багатства”. Є також обіцянка не змінювати податкове законодавство впродовж строку дії програми. Це ставить під загрозу податкові надходження. У цей час уряд також утримуватиметься від нових податкових пільг, а також не розширюватиме можливості для спрощеного оподаткування.
Пенсії
Україна обіцяє утриматися від запровадження нових пенсійних пільг чи привілеїв, а також від кроків, які знижують реальний пенсійний вік. У законі про загальне пенсійне страхування зафіксують дату, коли має відбуватися автоматична індексація пенсій (цього року це відбулося із двомісячним запізненням). Є й зобов’язання і далі готуватися до запровадження індивідуального пенсійного страхування.
Медична реформа
Тут все просто: “Впровадження реформи охорони здоров’я у 2020 забезпечуватиметься розширенням нової моделі фінансування на вторинну та спеціалізовану медичну допомогу”. Отже, “реформа Супрун” має залишитися в силі. МОЗ і надалі має забезпечувати закупівлю ліків через відомі міжнародні організації.
Банківський сектор
Цій сфері присвячено чи не найбільше уваги у меморандумі. Крім повних гарантій збереження незалежності Національного банку від політичного впливу, йдеться також про посилення вимог до капіталу банків, подолання проблеми неповернення кредитів, реформування державних банків, частка яких зросла після націоналізації “ПриватБанку”.
До кінця червня державні банки мають розробити програму роботи із “токсичними” кредитами. До кінця липня мають бути угоди із держбанками, які б підтвердили, що вони “працюють на комерційній основі без політичного впливу”.
Передбачається також вхід міжнародних фінансових організацій в капітал українських державних банків. Наприклад, до середини жовтня ЄБРР має увійти до капіталу “Ощадбанку”.
Боротьба з корупцією
Уряд підтверджує гарантії незалежної і прозорої роботи нових антикорупційних органів – НАБУ, САП, Вищого антикорупційного суду. Але особливу увагу приділено “інституційній та операційній незалежності” НАБУ, зокрема, і щодо дотримання призначення та звільнення голови цього органу виключно на “обмежених і серйозних підставах”. Серед “маяків” цього блоку обіцянок – зміни у закон про Вищу раду юстиції до кінця цього року.
Енергетика
Головний напрямок тут – уникнути відновлення квазідефіцитів, коли штучно низькі тарифи на послуги енергетичних компаній компенсувалися з бюджету, а також посилити конкуренцію та зміцнити енергетичну незалежність.
Лібералізацію цін на газ продовжать. З 1 липня режим PSO (Public Service Obligation) для населення скасують. Він працюватиме лише для підприємств теплокомуненерго – до травня 2021 року. До кінця серпня мають лібералізувати і тарифи на опалення.
Проте для того, щоб уникнути потрясінь під час переходу на повністю ринкові тарифи, створять “Постачальника останньої надії”, якого має бути обрано на тендері до кінця червня.
“Починаючи від опалювального сезону 2020-21, тарифи на опалення будуть переглядатися і встановлюватися щонайменше раз на рік перед початком опалювального сезону, аби зміни у ціні на газ та інших складових тарифу були адекватно відображені у тарифах на тепло”, – йдеться у Меморандумі.
Паралельно вдосконалюватиметься і механізм, завдяки якому споживачі зможуть простіше обирати постачальника послуг та змінювати його. При цьому борги не повинні бути перешкодою для зміни постачальника.
Одночасно з цим ужорсточуватиметься система стягнення штрафів за несвоєчасну оплату послуг.
Земельна реформа
Уряд підтверджує наміри скасувати мораторій на продаж землі і відкрити земельний ринок згідно із ухваленим законом. Крім цього, йдеться і про зобов’язання “вивчити можливості досягти ширшої участі та конкуренції на ринку”. Іншими словами, йдеться про можливість збільшення обсягів продажу землі “в одні руки” та доступ на український земельний ринок для іноземців.
До 1 січня 2021 року має бути забезпечено публічний доступ до моніторингової системи, яка поєднає дані земельного кадастру, реєстрів та даних податкової.
Приватизація
До грудня 2020 року Фонд державного майна України має розпочати процес продажу принаймні двох великих державних підприємств, – “якщо дозволять умови ринку”. Ще три має бути виставлено на продаж до кінця червня 2021 року.
Список підприємств до приватизації такий: Одеський припортовий завод, Об’єднана Гірничо-хімічна компанія, Центренерго, Електроважмаш, ДП Вугільна компанія Краснолиманська, Президент Готель.
Раніше ми повідомляли: Уряд підписав меморандум із виробниками “зеленої” електроенергії
