Багато українців, очевидно, часто чули такий діагноз, як вегето-судинна дистонія або, як її ще називають нейро-циркуляторна. У нашій країні дуже часто лікарі озвучують пацієнтові саме таке словосполучення. У Міжнародній класифікації хвороб така хвороба просто відсутня.
Про це розповів лікар-невролог, психіатр вищої категорії Євген Скрипник, пише РБК-Україна, передає НСН.
Коли ставлять такий діагноз
Коли пацієнти приходять до лікаря і скаржаться на загальну слабкість, запаморочення, головні болі, пітливість, серцебиття, неприємні відчуття в області грудей, коливання артеріального тиску, знижений тиск, відчуття тривоги, порушення концентрації уваги і т.д. Лікар направляє людину на обстеження (аналіз крові, обстеження щитовидної залози, ЕКГ і т. п.).
У підсумку після обстежень порушень органів не виявляють і встановлюють вищезазначені діагнози.
Коли почали ставити такі діагнози
Діагнози ВСД і НЦД відсутні в міжнародній класифікації хвороб (МКБ) ці діагнози були введені в СРСР в 50-х роках і на початку 90-х визнані застарілими і не відповідними МКБ.
“Ці діагнози повинні були зникнути, але лікарі і пацієнти так звикли до них, що і сьогодні вони встановлюються!”,зазначає медик.
Які препарати призначають
Після озвучування неіснуючого діагнозу пацієнту призначається купа непотрібних, неефективних ліків, ноотропів, вітамінів, судинних, “травки-муравки” (Кратал і Карвеліс і ін.).
Найбільш за симптоматикою неіснуючі діагнози ВСД або НЦД відповідають соматоформній вегетативній дисфункції F45.3 і лікується психіатрами і психотерапевтами.
