Нобелівський комітет присудив премію з хімії двом вченим Еммануель Шарпентье і Дженніфер Дудні за розробку методів редагування генома. Вони створили так звані «генетичні ножиці» CRISPR, які дозволяють відредагувати геном за кілька тижнів. Раніше на це могли йти роки, передає Громадське, інформує НСН.
Про це повідомляє пресслужба Нобелівського комітету.
За допомогою цих «енетичних ножиць», зокрема, модифікують геном рослин, аби ті були родючішими й витривалішими. Так, вони можуть змінювати ДНК тварин, рослин та мікроорганізмів з надзвичайно високою точністю.
В Нобелівському комітеті зазначили, що ця технологія зробила революційний вплив на науку про життя, сприяє новим методам лікування раку і робить крок до лікування у майбутньому спадкових захворювань.
«Цей генетичний інструмент має величезну силу, яка впливає на всіх нас. Це не тільки зробило революцію в фундаментальній науці, але також призвело до інноваційних культур і призведе до новаторських нових медичних методів лікування»,
— заявив голова Нобелівського комітету з хімії Клаес Густафссон.
Як часто буває в науці, відкриття цих «генетичних ножиць» було несподіваним. Під час досліджень Streptococcus pyogenes, однієї з бактерій, що завдає найбільшої шкоди людству, вчені виявили раніше невідому молекулу tracrRNA. З’ясувалося, що вона є частиною давньої імунної системи бактерій, яка обеззброює віруси, розщеплюючи їх ДНК.
Шарпентьє опублікувала своє відкриття у 2011 році. Того ж року вона ініціювала співпрацю з біохіміком Дженніфер Дудною. Разом їм вдалося відтворити «генетичні ножиці» бактерій у пробірці та спростити молекулярні компоненти, щоб їх було легше використовувати.
З того часу, як Шарпентьє та Дудна відкрили «генетичні ножиці» у 2012 році, їх використання вибухнуло. Цей інструмент сприяв багатьом важливим відкриттям у фундаментальних дослідженнях, і науковці змогли виробити культури, які витримують цвіль, шкідників та посуху. А в медицині тривають клінічні випробування нових методів лікування раку.
Торік Нобелівську премію з хімії отримали вчені Джон Гуденаф, Стенлі Уіттінгем і Акіра Йошино за розвиток літій-іонних батарей.
Читайте ще: Нобелівську премію з фізики вручили трьом дослідникам чорних дір
