Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявляє, що поки що не писав заяву про відставку. Але в останні дні українські ЗМІ пророкують йому відхід від справ і навіть обговорюють кандидатуру його можливого наступника. А вже в середу Верховна Рада збереться на позачергове засідання, аби обговорити зокрема й питання “щодо Кабінету міністрів України”.
На правах анонімності представники президентської партії “Слуга народу” розповідають українським журналістам про незадоволення президента Володимира Зеленського урядом через брак надходжень до бюджету та зволікання із обіцяним виборцям зниженням тарифів. DW розбиралося, як прем’єр, який ще нещодавно користувався майже повною довірою президента, за пів року опинився на порозі відставки.
Реформи уряду Гончарука
Попри спекуляції про можливий відхід від справ, експертне середовище оцінює діяльність уряду Гончарука досить позитивно. Експерт Німецької консультативної групи в Україні Роберт Кірхнер раніше заявляв в інтерв’ю DW, що про успішну роботу уряду свідчать економічні показники: низька інфляція, яка відповідає очікуванням Національного банку України (НБУ), зростання золотовалютних резервів та зміцнення гривні як знак довіри інвесторів. Він також звернув увагу на помірний дефіцит, закладений у бюджет 2020 року та зниження державного боргу у співвідношенні до ВВП. “Усі ці показники демонструють, що економіка розвивається в правильному напрямку”, – підсумував експерт.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський також звертає увагу на дії уряду, які допомогли уникнути газової кризи, та подальший рух на досягнення Україною макрофінансової стабільності. На тлі налагодження спільної роботи з НБУ Вишлінський називає дії Гончарука адекватними ситуації.
А керівник Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко звертає увагу на відсутність гучних корупційних скандалів в уряді та сміливість у спробах ухвалити амбітні реформи на кшталт земельної.
“Можна сказати, що кабінет міністрів Гончарука не лише зберіг реформаторський темп попередників, але у деяких моментах навіть перевершив їх“, – каже експерт.
Уряд хаотичних візіонерів
Втім для президента, який у своїй роботі, судячи з усього, орієнтується на дані соціологічних опитувань, цих успіхів було замало. Фесенко вказує, що на думку Зеленського могло сильно вплинути падіння підтримки уряду та президента. Так, оприлюднене 24 лютого дослідження Центру Разумкова свідчить, що Гончаруку не довіряють 63,2 відсотка опитаних. Невтішні новини соціологи мають і для Зеленського: хоча 51,5 відсотка респондентів досі висловлюють президенту довіру, цей показник у порівнянні з попередніми дослідженнями зменшився. У вересні минулого року рівень довіри Зеленському, згідно з даними Центру Разумкова, сягав 79 відсотків.
На цьому тлі візіонерство та реформаторський запал Гончарука відступає на другий план, а вся увага концентрується на поточних кризах, впоратися з якими уряд подекуди не спроможний. Одним із яскравих прикладів подібних провалів Гончарука Фесенко називає хаотичну евакуацію українських громадян із охопленого коронавірусом Уханю.
“Проблеми з виплати заробітних плат шахтарям, скандали через зростання сум у платіжках всупереч обіцянкам про зниження тарифів продемонстрували неспроможність відносно молодого уряду Гончарука давати відповідь на локальні поточні кризи“, – пояснює експерт.
За його словами, кабінет міністрів також не зміг сформувати чіткої та зрозумілої для широкого загалу позиції щодо вирішення таких проблем, як падіння промислового виробництва та занадто сильне укріплення гривні, яке вдарило по українських експортерах.
Окремо на довіру до уряду і влади загалом сильно вплинув і скандал з високими зарплатами урядовців, які багатьом українцям здалися надмірними, додає Фесенко.
Вишлінський також вказує на те, що уряд так і не став єдиним центром створення економічної політики в країні та змушений ділити цю нішу із Офісом президента України та групами народних депутатів у правлячій фракції “Слуги народу”.
“Через це (у діях влади. – Ред.) часто виходив ефект лебедя, рака та щуки“, – каже економіст.
Саме готовність слідувати забаганкам депутатів, продовжує він, призвела до того, що у державний бюджет 2020 року були закладені нереалістичні показники доходів та курсу гривні, що не могло не призвести до недовиконання дохідної частини бюджету.
Розчарування Зеленського
Пояснюючи падіння довіри до уряду, Вишлінський каже, що кабінету міністрів вкрай важко досягнути серйозних успіхів за пів року своєї роботи.
“Але цілком можна показати провал, якщо розпочнеться криза”, – каже експерт.
Саме неспроможність оперативно реагувати на кризи, які не були закладені в урядових планах реформ, і вдарили по позиціях Гончарука, каже Фесенко.
Через це Зеленський, який після спільної з Гончаруком роботи у Офісі президента дуже довіряв тоді ще майбутньому прем’єру, очевидно, поступово розчаровувався в ідеї “молодого” уряду та почав прислуховуватися до тих представників свого оточення, які радили йому залучити до управління “старі, перевірені кадри”, продовжує експерт.
За словами Фесенка, після кризи з поверненням українців з Уханю це розчарування досягло піку. Зрозуміти, чи це призведе до переформатування всього кабінет міністрів, чи лише до його “підсилення” більш досвідченими управлінцями, можна буде вже у найближчі дні, зауважує керівник Центру прикладних політичних досліджень “Пента”.
