[:ru]Останнім часом в Україні бурхливо обговорюють заяву секретаря РНБО Олексія Данілова про необхідність перекладу української мови з кирилиці на латиницю. Тим часом, вже є перша україномовна книга, написана латиницею, передає НСН, посилаючись на сюжет новин «Сьогодні».
Книга являє собою альманах від різних авторів, латинську абетку для нього адаптував мовознавець Юрко Зелений. М’які приголосні тут позначаються крапкою.
Юрко десять років прожив у Чехії. І раптом збагнув: а чому українці не можуть думати українською, а писати тими ж літерами, що й чехи чи поляки. Пізніше до цих ідей додався ще й аргумент політики та цивілізації.
“Ми перетинали кордон місто Чоп. Чоп це ще був СРСР, а Чієрна-Над-Тісоу – це було ЧСРСР. І оце було зразу вододіл: тут ще кирилка, а тут вже заграниця, тут уже Захід. Звісно, навіть в соціалістичних республіках все було значно багатше, значно гарніше. Там західна цивілізація, або скажемо ширше – євроатлантична. А де кирилка – це Московія і все, що до неї дотично”, – стверджує Юрко Зелений.
Спроби замінити літери Кирила й Мефодія на латинські вже зазнавали невдач. У XIX сторіччі на Галичині і навіть у СРСР. Кілька років тому на латинізацію натякнув міністр Павло Клімкін. А днями – секретар РНБО Олексій Данілов.
Інститут української мови ще не отямився від шоку. Сьогодні як пишеться, так і читається, каже професор Павло Гриценко. Йому важко уявити, що можна відмовитися від найкращої у світі системи передачі звуків. Надто з політичних мотивів.
“Тисячі спроб – і ми знайшли це графічно. Побудували відмінну кирилицю – українську. Відмінну від російської, відмінну від сербської, відмінну від болгарської. Якщо хтось думає, що замінивши графіку, ви одразу відвернете від російського мовлення, від суржику, то це глибока помилка”, – впевнений директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко.
“Шевченко не міг написати латиницею. Для нього питання мови, питання графіки були глибоко сакральними, святими. Він графічно виводив кожну літеру. Мова українська – це мова великої культури. Книжної культури. Це тисячі книг”, – запевняє науковець.
У Юрка Зеленого свій козир – Іван Франко. І цитата на купюрі 20 гривень. Щоправда, із грецьким алфавітом.
“Земле, бачите, моя. “Йот” стоїть. Далі земле плодючая. Д, м’який знак, у, а не ю. Тобто фонетично. Плодючая – знов через “йот”, – аргументує мовознавець.
Одні експерти кажуть: молодь звикла до Інтернету і латинку прийме легко. Інші підраховують мільярди гривень, які коштуватиме переписування геть усього. А професор Гриценко запевняє: для міжнародних документів транслітерація вже існує.
Детальніше в сюжеті на Ютубі.
Кирилиця чи латиниця: історія питання
- Перехід української мови на латинський алфавіт обговорюється в Україні не перший рік і навіть не перше десятиліття. Насправді у цього питання яскрава багатовікова історія, в якій круто замішані амбіції сусідніх держав, бажання української інтелігенції і, як годиться, політика.
- Перші тексти українською мовою, повністю записані латиницею, на десятки років старші за Переяславські угоди середини XVII століття. Втім, незважаючи на популярність теми, наявність прихильників переходу державної мови на латиницю і численні варіанти нової абетки, Україна поки що далека від такої мовної реформи.
До речі, нещодавно “НСН” писав:
Кирилиця vs латиниця: чи готові українці до зміни алфавіту (ВІДЕО)
Нам треба позбутися кирилиці і перейти на латиницю – секретар РНБО Данілов[:ua]Останнім часом в Україні бурхливо обговорюють заяву секретаря РНБО Олексія Данілова про необхідність перекладу української мови з кирилиці на латиницю. Тим часом, вже є перша україномовна книга, написана латиницею, передає НСН, посилаючись на сюжет новин «Сьогодні».
Книга являє собою альманах від різних авторів, латинську абетку для нього адаптував мовознавець Юрко Зелений. М’які приголосні тут позначаються крапкою.
Юрко десять років прожив у Чехії. І раптом збагнув: а чому українці не можуть думати українською, а писати тими ж літерами, що й чехи чи поляки. Пізніше до цих ідей додався ще й аргумент політики та цивілізації.
“Ми перетинали кордон місто Чоп. Чоп це ще був СРСР, а Чієрна-Над-Тісоу – це було ЧСРСР. І оце було зразу вододіл: тут ще кирилка, а тут вже заграниця, тут уже Захід. Звісно, навіть в соціалістичних республіках все було значно багатше, значно гарніше. Там західна цивілізація, або скажемо ширше – євроатлантична. А де кирилка – це Московія і все, що до неї дотично”, – стверджує Юрко Зелений.
Спроби замінити літери Кирила й Мефодія на латинські вже зазнавали невдач. У XIX сторіччі на Галичині і навіть у СРСР. Кілька років тому на латинізацію натякнув міністр Павло Клімкін. А днями – секретар РНБО Олексій Данілов.
Інститут української мови ще не отямився від шоку. Сьогодні як пишеться, так і читається, каже професор Павло Гриценко. Йому важко уявити, що можна відмовитися від найкращої у світі системи передачі звуків. Надто з політичних мотивів.
“Тисячі спроб – і ми знайшли це графічно. Побудували відмінну кирилицю – українську. Відмінну від російської, відмінну від сербської, відмінну від болгарської. Якщо хтось думає, що замінивши графіку, ви одразу відвернете від російського мовлення, від суржику, то це глибока помилка”, – впевнений директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко.
“Шевченко не міг написати латиницею. Для нього питання мови, питання графіки були глибоко сакральними, святими. Він графічно виводив кожну літеру. Мова українська – це мова великої культури. Книжної культури. Це тисячі книг”, – запевняє науковець.
У Юрка Зеленого свій козир – Іван Франко. І цитата на купюрі 20 гривень. Щоправда, із грецьким алфавітом.
“Земле, бачите, моя. “Йот” стоїть. Далі земле плодючая. Д, м’який знак, у, а не ю. Тобто фонетично. Плодючая – знов через “йот”, – аргументує мовознавець.
Одні експерти кажуть: молодь звикла до Інтернету і латинку прийме легко. Інші підраховують мільярди гривень, які коштуватиме переписування геть усього. А професор Гриценко запевняє: для міжнародних документів транслітерація вже існує.
Детальніше в сюжеті на Ютубі.
Кирилиця чи латиниця: історія питання
- Перехід української мови на латинський алфавіт обговорюється в Україні не перший рік і навіть не перше десятиліття. Насправді у цього питання яскрава багатовікова історія, в якій круто замішані амбіції сусідніх держав, бажання української інтелігенції і, як годиться, політика.
- Перші тексти українською мовою, повністю записані латиницею, на десятки років старші за Переяславські угоди середини XVII століття. Втім, незважаючи на популярність теми, наявність прихильників переходу державної мови на латиницю і численні варіанти нової абетки, Україна поки що далека від такої мовної реформи.
До речі, нещодавно “НСН” писав:
Кирилиця vs латиниця: чи готові українці до зміни алфавіту (ВІДЕО)
Нам треба позбутися кирилиці і перейти на латиницю – секретар РНБО Данілов[:]
