Екс-мер Дебальцево працює водієм таксі у Києві: як йому живеться

Ігор Котелянець розповів, що випадково зустрів екс-мера Дебальцево — той приїхав на виклик по Uber Comfort. Їхали з центру Києва на лівий берег. Розговорилися.

«Цитуючи вірші Володимира Сосюри, якими розповідає історію власного міста, «між іншим» згадує, що очолював місто з 2006 по 2010.

Зараз він висококласний водій. На першому місці по кількості виконаних замовлень в столиці. Більше 23 тисяч. Це 23 тисячі його історій про те, що насправді відбувається на Донбасі. 23 тисячі його розмов з клієнтами про важливе. Про війну і людей, яких вона вичавила з рідного краю.

«Серед іноземців дуже багато ватників. Поки їдемо – намагаюся змінити їх переконання про громадянську війну і про те, хто насправді є загарбником, хто вигнав мене з власного дому. Коли трапляються росіяни – зазвичай виправдовуються, мовляв ми не відповідаємо за нашу владу. Деякі просять прощення».

Через ці діалоги з клієнтами українською, російською або англійською чоловік виконує власну місію: наближає деокупацію Донбасу, яка обов’язково станеться, якщо світ буде знати правду. Робота в таксі – це не просто спосіб заробітку, це шанс поговорити. Це 23 тисячі спроб зробити український Донбас більш почутим світом»,

– написав Ігор Котелянець.

На сайті на taxiservice.com.ua ми знайшли інтерв’ю з Андрієм Бондарчуком, що очолював Дебальцево з 2006 по 2010 рік. Він має три вищі освіти — Історія, право і Державна служба, вільно володіє англійською мовою. Будучи таксистом в Києві, Андрій Бондарчук щодня спілкується з десятками людей різних поглядів і національностей.

Повідомляється, що у 2014 році чоловік разом з родиною переїхав до Києва. Зараз він працює в популярній службі таксі і з неприхованим сумом розповідає про початок війни на Донбасі.

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю, датоване 26 лютого 2020 року

У мене не виникло ніяких зайвих питань, коли почалася окупація. Я знав, що в окупації жити не буду. Дітей вивіз з Донецька в травні 2014 після початку боїв в Донецькому аеропорту, а вже в червні ми всією сім’єю жили в орендованій квартирі на Осокорках.

Спочатку були великі проблеми з житлом. Щоб купити власну квартиру, довелося взяти кредит. У нас є житло в Донецьку, але я не збираюся туди повертатися.

Андрій Бондарчук висловив свою позицію щодо незаконного референдуму в Донецьку.

На момент референдуму 11 травня я був у Донецьку. Вважаю, що явка тоді була не більше 10%. Причина проста: в місті близько 400 виборчих дільниць, а в день “референдуму” працювало тільки 78.

Забезпечити явку було просто неможливо. Протоколи виборчих дільниць ніхто не складав.

Також він пояснив, чому вирішив так кардинально змінити свій статус, обравши професію таксиста після посади мера міста.

Спочатку я дуже комплексував. Однак потім знайомий мене переконав, що я працюю чесно і нічого не порушую. Зараз я таксист і я плачу податки.

У Києві потрібно дуже багато грошей. На держслужбі або в гуманітарній сфері я не зароблю стільки, як в таксі. У мене троє дітей, мені потрібно працювати.

Будучи таксистом, Андрій Бондарчук щодня спілкується з десятками людей різних поглядів і національностей. Він зізнався, що захоплюється іноземцями, які вільно говорять українською, але водночас дивується російськомовним киянам.

Чоловік поділився досвідом спілкування з білорусами та росіянами.

Для білорусів їхня мова-це мова навчання і самоствердження, але в побуті вони нею не користуються. Кажуть, якщо спілкуєшся білоруською-ти або радикальний націоналіст, або особистий ворог Лукашенка.

Росіяни ж бувають різні, але багато хто з них розуміють ситуацію. Їм соромно за цю війну. Бувало, просили вибачення.

Екс-мер Дебальцевого багато розповів про життя на Донбасі до війни.

Моє рідне місто-Світлодарськ. Зараз він знаходиться під контролем України, але до лінії вогню буквально 4 км.ще в 1990 році я був першим, хто підняв тут український прапор. Тому що поки є український прапор, буде і українська держава.

Мало хто знає, але Дебальцеве – Батьківщина українського поета Володимира Сосюри. Я знаю багато його творів напам’ять і вважаю, що він – видатний дебальчанин.

Андрій Бондарчук не вважає себе переселенцем, частіше він використовує поняття біженець. Однак прекрасно розуміє всі проблеми внутрішньо переміщених осіб. на його думку, найбільшою проблемою є доступ до житла.

У мене є родичі, які з різних причин живуть на окупованій території. Ніхто з них не хоче жити під окупацією, проте залишитися змушує похилий вік або фінансові проблеми.

Незважаючи на військовий конфлікт на Донбасі, він переконаний, що сучасному поколінню українців пощастило жити в незалежній країні.

Свобода-це річ, яку відчуваєш, поки вона у тебе є. Сучасне покоління українців вперше за багато століть живе у вільній Україні. Наша свобода на вагах повинна переважувати всі ті проблеми, які ми зараз переживаємо.

Раніше ми повідомляли: В техпаспортах украинских водителей сделают новую отметку

Рекламні блоки на нашому сайті дозволяють нам бути незалежним ЗМІ, а вам – отримувати оперативну і не проплачену ніким інформацію. Переглядаючи рекламу, ви робите свій внесок у розвиток незалежної журналістики України