31 березня набув чинності «Закон про медіа» – він може стати убивчим для маленьких ЗМІ, а Нацрада отримала повноваження закривати будь-яке медіа без рішення суду. Вона регулюватиме діяльність усіх медіа, в тому числі аудіовізуальних, друкованих та онлайн.
Про це повідомив комітет Верховної ради з питань інформаційної політики та європейської інтеграції, передає НСН.
31 березня 2023 року набирає чинності закон України “Про медіа”, який запроваджує додаткові механізми захисту національного інформаційного простору (зокрема, на період воєнного стану), – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що закон, який отримав позитивну оцінку експертів Ради Європи, розроблено з метою імплементації директиви Євросоюзу про аудіовізуальні медіапослуги.
За словами заступника голови цього комітету Євгенії Кравчук, закон передбачає функціонування конвергентного регулятора, який працює з усіма видами медіа та надає особливі повноваження регулятору, а також механізми взаємодії між регулятором та медіа під час воєнного стану.
За словами нардепа, закон регулює роботу онлайн-медіа та поєднує ліберальні підходи (добровільна реєстрація) з відповідальністю за порушення обмежень щодо змісту інформації (незалежно від того, зареєстровано медіа чи ні).
Закон також визначає порядок та процедуру припинення використання стандарту аналогового телевізійного мовлення та містить спеціальний розділ, що передбачає протидію російській агресії у медійній сфері.
Цього Закону потребують, перш за все, наші глядачі, слухачі, всі ті, хто отримує контент з медіа. Його також потребують медійники, тому що він встановлює сучасні прозорі та зрозумілі правила, рівні для всіх, – прокоментував голова комітету Микита Потураєв
Зазначимо, що відтепер повноваження регулятора значно розширюються, і Нацрада зможе блокувати та закривати медіа без рішення судової інстанції, зокрема друковані ЗМІ та навіть веб-платформи загального доступу, серед яких Youtube та соцмережі.
Нагадаємо, журналістська спільнота розкритикувала даний закон ще на тому етапі, коли він готувався до внесення у Верховну Раду (ВР).
Зокрема, Національна спілка журналістів України неодноразово застерігала: закон може призвести до посилення самоцензури в українських незалежних медіа, і це особливо стосується онлайн-медіа, пише КиївВлада.
“Новий закон запроваджує систему санкцій для всіх медіа, від приписів до штрафів і припинення діяльності. Причому перелік підстав для таких санкцій досить широкий. Для невеликих видань ці штрафи можуть бути вбивчими, а оскарження штрафу в суді потребуватиме часу і грошей. Щоб уникнути санкцій від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, журналісти стануть відмовлятися від висвітлення гострих тем. Це призведе до самоцензури і до обмеження свободи слова в Україні, – заявляла перша секретар НСЖУ Ліна Кущ
Ліна Кущ
Після того, як улітку 2020 року в парламент був внесений перший варіант проекту цього закону, документ був розкритикований професійним середовищем за намагання влади посилити контроль над медіа-простором.
Подальші редакції документа, злегка підрихтовані, теж викликали відторгнення у стейкхолдерів.
Текст остаточної редакції вчасно не був вчасно наданий медіа-спільноті для ознайомлення перед голосуванням у Раді.
Є думка, що цей закон стане інструментом цензури і залякування незалежних медіа через норми, що посилюють Національну раду з питань радіо і ТБ невластивими їй функціями нагляду за газетярами і онлайн-виданнями.
З набуттям чинності Закону про медіа одночасно втратили чинність раніше прийняті закони, такі як “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про інформаційні агентства”, “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”, “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” та “Про захист суспільної моралі”.
Ще новини України: Компенсація за зруйноване житло – як працюватимуть сертифікати
