Через те, що російськи війська регулярно атакують українську енергетичну систему, в оселях українців постійно вимикають світло. А через те, що узимку короткий світловий день, ми вимушені освітлювати помешкання альтернативними методами: ліхтариками, лампами, свічками, що знижує зір українців
Чи може читання та владнання побутових справ в умовах знеструмлення призводити до погіршення зору?
Журналісти поговорили з лікарками офтальмологинями Оленою Гончаренко, яка працює в приватному медзакладі Хмельницького, та Вікторією Ратушнюк з медичної мережі “Добробут” і з’ясували:
- як погане освітлення впливає на зір;
які девайси найкраще використовувати, коли вимикають електроенергію; - як зберегти зір при поганому світлі.
Чи правда, що вимкнення світла знижує зір українців?
Лікарка Вікторія Ратушнюк згідна з твердженням, що в умовах знеструмлення та використання неякісного освітлення в темну пору доби може погіршитися зір.
У нічний час збільшується навантаження на очі, людина моргає рідше. Може з’явитися відчуття піску всередині, дискомфорт, раптова сльозотеча, почервоніння. Темрява може призвести до випадкової травматизації очей, що і може стати причиною погіршення зору.
“При поганому освітленні важче правильно сфокусувати очі, але це не має постійного впливу на структуру очей,– пояснює для UAMS Health лікар зі США Кім. – Крім того, будь-яка надмірна зорова діяльність зменшує частоту моргань і призводить до дискомфорту та пересихання”.
Також неправильне освітлення буде проявлятися в людини швидкою втомою, головними болями тощо.
“Група ризику в умовах знеструмлення – люди з наявними вадами зору: короткозорістю, далекозорістю, косоокістю, глаукомою тощо. Від неякісного світла очі втомлюються швидше. Тому проявитися можуть ті захворювання, яких раніше не помічали. Консультація з лікарем в таких умовах є життєво необхідною”, – додає Вікторія Ратушнюк.
Вікторія Ратушнюк наголошує, що дуже шкідливо користуватися гаджетами в темряві. Вони є основним джерелом синього світла. Це впливає на сітківку та може призводити до прогресування захворювань очей.
У групі ризику люди з такою вадою зору, як глаукома. Адже недуга може призвести до повної сліпоти. Тому пацієнтам з таким діагнозом офтальмологиня радить ретельно стежити за освітленням в умовах вимкнення світла.
Основна група ризику погіршення зору без світла – діти
Вікторія Ратушнюк каже, що очі у найменших ще ростуть і розвиваються. Тому для них відсутність світла набагато гірша, ніж для дорослих.
Коли дитина перебуває в умовах поганого освітлення, вона набагато більше напружує зір, адже сконцентрованіше вдивляється та ближче нахиляється.
Важливо врахувати, зі слів медикині, генетичну схильність до розвитку захворювань ока. Наприклад, міопію, астигматизм чи інші аномалії, в умовах неякісного освітлення вони проявляються набагато швидше. Ті діти, які вже мають порушення зору, можуть постраждати найбільше.
“Неповнолітнім категорично не рекомендую свічки чи інше неякісне штучне світло’’, – зазначає Вікторія Ратушняк.
Вона додає, що при знеструмленні дитина дуже часто відволікається на гаджети. Важливо зменшувати час проведення з телефонами, планшетами чи за комп’ютером.
Яке освітлення використовувати найкраще?
Зі слів медикині Олени Гончаренко, перше, що маємо зробити в умовах знеструмлення в нічний час – встановити повноцінне джерело освітлення в помешканні. Найкраще – дві лампи в одній кімнаті одночасно. Таке освітлення потрібне як для роботи за гаджетами, читання, так і для відпочинку чи владнання побутових справ.
Вона наголошує, що можна повісити ліхтар на люстру – імітувати загальне освітлення і також додати локальне, щоб людина не сиділа в тотальній темряві лише при світлі монітора комп’ютера чи іншого гаджета.
“Якщо купувати ліхтарики чи лампи для користування при вимкненні світла, краще придбати девайси з потужністю близько 4 тисяч кельвінів (кольорова температура світла). Зазвичай на лампочках чи ліхтарях можна побачити подібні позначки’’, – каже лікарка
З її слів, також варто звернути увагу на абревіатуру CRI (кольоропередача світла). Сумлінні виробники його маркують. Чим більша ця цифра, тим краще. Оптимальний варіант – 80-90. Менше призведе до спотворення оточуючих предметів, що може нашкодити власному зору.
“При можливості раджу купити дитині ледлампу на акумуляторах. Це краще, ніж якісний телефон. Для здоров’я очей такий варіант набагато корисніший’’, – каже лікарка Олена Гончаренко.
Вікторія Ратушнюк наголошує, що найкраще використовувати якісні світлодіодні чи акумуляторні лампи, які не миготять і дають розсіяне світло. Налобні чи інші ліхтарики, новорічні гірлянди чи свічки підходять лише для владнання термінових справ на кілька хвилин.
Вона додає, якщо обирати гаджети для користування при вимкненні світла, то найкраще підійдуть ті, які знаходяться якомога далі від очей. Краще великі: стаціонарний комп’ютер чи ноутбук. Рекомендована відстань від гаджету до очей становить від 40 до 70 см.
Як звести шкоду поганого освітлення до мінімуму?
Медикиня Вікторя Ратюшнюк наголошує, що дбати про альтернативне освітлення дуже важливо. Якщо немає можливості, а ви відчуваєте втому, то краще відпочити або ж відкласти всі справи на денний час чи коли з’явиться нормальне освітлення.
З її слів, якщо відчуваєте, що очі втомлюються, пересихають, болять чи з’являється відчуття піску, то варто почати користуватися зволожуючими краплями. Для того, щоб підібрати необхідні, потрібно звернутися до лікаря.
“Є такі, які підходять більше для молоді, є ті, які можна використовувати в старшому віці або при тих чи інших захворюваннях ока. Також лікування необхідно узгодити з іншими препаратами, які вживає пацієнт, – додає пані Вікторія.
– Важливо враховувати, чи були в пацієнта хірургічні втручання на очах. Ліків, які підійдуть усім однаково – не існує’’.
Щоб знизити втомленість очей, зі слів офтальмогині, варто робити вправи: відводити погляд на далеку та почергово близьку відстань, моргати частіше. Це дасть тимчасовий ефект, але проблему поганого освітлення не вирішить.
Вікторія Ратушняк каже, якщо у гаджетах є режими для перегляду в темряві, то варто їх використовувати. Адже вони призначені для того, щоб зменшити кількість синього спектра, який погано впливає на зір.
Дорослим з проблемами сітківки лікарка рекомендує користуватися гаджетами не більше 60 хвилин в день.
“Є багато досліджень, які підтверджують, що найкраще для розвитку зору дитини та для його збереження в дорослих впливає якомога більше проведеного часу на вулиці вдень. Це також перешкоджає розвитку короткозорості”, – додає офтальмологиня
Лікарка наголосила, домашнє завдання школярам також бажано робити в денну пору дня.
Зі слів Олени Гончаренко, для збереження хорошого зору варто переглянути свій раціон. Корисною буде їжа з вмістом антиоксидантів – лютеїну та зеаксантину. Обидва містяться переважно в зелених овочах (броколі, шпинат, салат тощо). Другий – в яскраво-жовтих і фруктах (моркві, цитрусових, шафрані, паприці, гарбузі). Необхідно пам’ятати про власні алергічні реакції на окрему групу продуктів.
З її слів, не зашкодить рухатися кожні 20-30 хвилин при поганому освітленні, а особливо при застосуванні гаджетів. Корисно займатися настільним тенісом, адже це не лише можливість рухатися, а й перефокусувати погляд з близької на далеку відстань.
Олена Гончаренко каже, що при деяких захворюваннях добре вплине на відновлення зору відвідання процедур апаратного лікування. Це своєрідна тренажерна зала для зору, хоч і не панацея. Призначити процедуру може лише офтальмолог.
Вона каже, обов’язково варто звернути увагу, якщо дитина близько дивиться гаджети чи нахиляється при виконанні домашніх завдань. Тоді її необхідно показати офтальмологу, щоб вчасно відреагувати на можливі проблеми. Також необхідно більше з дітьми гуляти на вулиці в денний час.
“Дуже добре відвідати офтальмолога, навіть коли проблем немає. Просто в організмі є багато прихованих проблем, внаслідок ресурсу нашого тіла їх просто не помічаємо. В умовах поганого освітлення всі патології можуть випливати і стати проблемою”, – додає медикиня
Вона додає, якщо дорослий чи дитина змушені працювати в умовах поганого освітлення, то краще проконсультуватися з лікарем і попередити можливі ускладнення.
Тетяна Денисенко – журналістка УП.Життя
З якими хворобами не мобілізують і не беруть до армії — повний список