Військовослужбовець на псевдо “Бен” залишив гарну роботу в Данії та приїхав захищати Україну в лютому 2022 року. Переклав військове спорядження в баул і повернувся до рідного самохідного артдивізіону.
Про нього розповідають у Генштабі ЗСУ, передають «Новини України – НСН».
Повернувся з Данії захищати Україну
До поїздки за кордон чоловік вже захищав Україну на Донбасі.
Відслужити три роки тоді в ООС, а цього разу віддати їм все? Категорично ні”, – згадує чоловік. – Найстрашніші бої були під Макаровим. По нас працювали з мінометів з відстані 800 метрів. У перші дні було дуже жорстко, бо нічого незрозуміло. Зараз ясніше та в чомусь легше, – говорить комгар
Він обороняв Київщину, Слов’янськ, Невське, Кремінну. Потім на основі дивізіону утворилась 148-ма бригада. Артилеристи вивчились за кордоном та пересіли з установки 2С3 “Акація” на іноземні гармати “Цезар”.
Радянські установки і “Цезар” – це небо і земля, як калькулятор і смартфон! Машина точніше б’є, сама заряджається, не треба гатити кувалдою, щоб вона працювала. Я максимально далеко стріляв на 30+ кілометрів. Мені найбільше подобається знищувати російські гармати, тоді по нас менше стріляють, – розповідає “Бен”
Його артилеристи зараз упиняють ворожі штурми на Вугледарському напрямку. Рівняють з землею російські бліндажі, укріплення й техніку, оберігають підходи до нашої піхоти за допомогою переконливого 155-го калібру.
Росіяни йдуть ніби на розстріл. Ми все “лупимо” й багато: танки, БТР, БМП, БМД. Два дні тому добре накрили противника, хлопці з піхоти передавали, що ми гарно відпрацювали. Коли ми працюємо – піхота спокійна, – ділиться комгар.
Військовий переконаний: на лінії фронту артилерію не замінити дронами чи якоюсь іншою зброєю. Арта має свої переваги. Наприклад, снаряд потужніший за будь-який тактичний дрон, бо в останній не вкладеш стільки вибухівки, скільки прилітає за один постріл.
«У мене за всю війну жодного пораненого і загиблого»
“Бен” відслужив шість років в артилерії і радить всім доєднуватися.
“Тут у вас більше шансів вижити. Ми не на “нулі”, мобільні й завдаємо величезну шкоду противнику. Слава Богу, у мене не було ні одного пораненого чи загиблого за всю війну. Головне закінчити те, на що пішло стільки сил. Треба згуртуватися та добити їх всі разом, дотиснути до переможного кінця”, – говорить командир
За матеріалами відділу комунікацій 148-ї окремої артилерійської бригади ДШВ ЗС України
Раніше ми писали: Жив в Іспанії та Італії, закінчив Папський університет, а тепер обороняє найгарячіший Донецький напрямок
