Пам’ятник демонтували сьогодні, 19 жовтня. Його було встановлено у місті 18 років тому – у 2004-му.
За даними ЗМІ, монумент демонтували за допомогою автокрана. Граніт пам’ятника планують переробити на будматеріали.
Російська колаборатнка, представниця центрального штабу ГО “Молода Республіка” Євгенія Кротова заявила, що загарбники начебто не воюють із пам’ятниками, а прибирають символ “дезінформації на державному рівні”.
Ще один колаборант, завідувач кафедри Донецького національного університету Артем Бобровський стверджує, що Голодомору в Україні нібито не було. Натомість просуває пропагандистську тезу про те, що найбільше від голоду 1932-33 років постраждала не Україна (зокрема Донбас), а Казахстан, Поволжя і Північний Кавказ.
Мешканка Маріуполя говорить у відео пропагандистів, що «просто не хочеться нагадувань про погане».
Для довідки:
Голодомор 1932—1933 років — акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932—1933 роках шляхом створення штучного масового голоду.
Убивство голодом відбувалося в Україні й на Кубані. Протягом 1932 р. голодом було замордовано сотні тисяч людей, а в 1933 р. лік вже ішов на мільйони. І в 1932, і в 1933 рр. в Україні й на Кубані, на відміну від інших регіонів СРСР, де від голоду також загинуло чимало людей, голод був актом геноциду, оскільки він був навмисне спрямований проти української нації як такої. Кількість людей, які загинули від голоду, оцінювалась деякими істориками в 3,941 млн у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці, та склав 6,122 млн втрат ненародженими (всього загалом померлих з голоду понад сім мільйонів людей (переважно українців) на території Української СРР та три мільйони українців поза її межами — на Кубані, Північному Кавказі, у Нижньому Поволжі, Казахстані. Голодомор викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932—33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі Української СРР, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, які спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР знало про факти загибелі людей від голоду.
У Маріуполі окупанти вбивають цивільних заради пропагандистських відео
