Що змусило Залужного плакати під час війни? Головнокомандувач ЗСУ не зміг стримати сльози лише одного разу.
Що змусило Залужного плакати
Це сталось, коли він повідомляв матері про загибель сина, який літав до Маріуполя на гелікоптері.
Про це генерал Залужний розповів в інтерв’ю для документального проєкта Дмитра Комарова «Рік», передає НСН.
«Будучи головнокомандувачем, мені не хочеться зізнаватися в якихось слабкостях, але повторюся, я людина. Один раз я плакав, коли мама шукала свого сина. А він був пілотом вертоліта, який літав в Маріуполь», відповів Залужний на запитання, чи плакав він за цю війну.
Головнокомандувач розповів, що, поки ще переписувався з жінкою, мав надію, що її син живий. Проте потім генералу доповіли, що пілот загинув.
«І я вимушений був прояснити цю ситуацію, тому що мама переслала мені повідомлення від нього. Він їй перед вилітом написав СМС, що він — патріот. Що навіть якщо його не стане, він хоче, щоб усі знали, що він — нормальна людина. І коли я намагався з мамою обговорити це питання, у мене не вистачило сил», пригадав Залужний.
Перші дні повномасштабної війни
Також Залужний розповів про початок повномасштабного вторгнення. Він зазначив, що лінія фронту в Україні була 3 750 км, що можна порівняти з Першою світовою та Другою світовою війнами.
Ворожі колони техніки та піхоти, танки, літаки та вертольоти сунули з усіх боків, а їхня кількість була незрівнянно більшою за ресурси України.
«Ми були в дуже складній ситуації. Єдиним нашим шансом було виробити такий замисел, який дозволив би в найкоротший термін противнику завдати максимальних втрат для того, щоб він відмовився принаймні від вирішення своїх основних, стратегічних задач і зосередився на іншому», каже генерал.
На той час навіть вищому керівництву країни не спадало на думку, що російські бойовики настільки цинічно, безжально та маніакально воюватимуть проти мирного населення та знущатимуться з нього.
«Чи очікували ми, військові, що буде саме так? Ні, я собі уявити не міг. Так, я бачив, що відбувається в Сирії. Так, я бачив, що стало із Чечнею. Але уявити, що це буде в Україні, я не міг», зізнається Залужний.
Завдяки креативу військового командування, довірі до командирів на місцях, шаленому ентузіазму армійців та спротиву цивільного населення Україні вдалось пригальмувати наступ росіян, а пізніше піти в контратаки.
Ще новини України:
