Жінки, яких російські окупанти незаконно утримували в ізоляторі, розповіли про пережите під час незаконного затримання у Херсоні, зокрема про допити та катування.
Одним із місць на Херсонщині, де росіяни тримали і катували цивільних, був ізолятор тимчасового тримання (далі — ІТТ) № 1 Головного управління Національної поліції в Херсонській області, який розташований на вулиці Теплоенергетиків, 3 у місті Херсон. В цьому ізоляторі були облаштовані так звані жіночі камери. Дослідникам Центру прав людини ZMINA вдалося встановити, що в різний час в ІТТ перебували щонайменше тридцять жінок.
Про це 13 липня під час пресконференції повідомила правова аналітикиня ZMINA Онисія Синюк. Правозахисники представили звіт про незаконне тримання окупантами українок у Херсонському ізоляторі. Звіт побудований на свідченнях постраждалих та свідків, передає НСН.
Жінок затримували протягом літа — переважно в липні-серпні 2022 року, та утримували до кінця жовтня, коли російські війська почали відступ з правого берегу Херсонщини.
“Жінок тримали в ізоляторі від години до майже трьох місяців. Вік цих жінок, за офіційними даними, від 32 до 58 років. За свідченнями самих утримуваних, наймолодшій із жінок, що перебувала в ІТТ довший час, був 21 рік. При цьому серед затриманих, які перебували в ІТТ недовго, за свідченнями, були і неповнолітні”, розповіла Онисія Синюк.
Утримуваних жінок підозрювали, зокрема, в партизанській діяльності та допомозі Збройним силам України. Так, затримували цілеспрямовано, зокрема, співробітниць правоохоронних органів України. Затримували також людей, яких РФ підозрювала у контакті чи родинних зв’язках із представниками правоохоронних органів України, ЗСУ чи руху спротиву на тимчасово окупованих територіях Херсонщини.
Серед жінок, яких тримали в ІТТ, були колишня волонтерка “Правого сектору”, яка допомагала у військовому госпіталі, працівниця Херсонської обласної комунальної аварійно-рятувальної служби, працівниця відділу кадрів воєнізованої охорони, домогосподарка, курсантка Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, співробітниця Управління патрульної поліції, а також заступниця директора гімназії.
Ще одна категорія затриманих — ті, кого використовували як заручників для затримання членів сім’ї та рідних, а також знайомих.
Відомо про випадок, коли на кілька днів затримали жінку, яка відвернулася і не привіталася з російськими військовослужбовцями, які зайшли в автобус на блокпості.
Представники РФ, які проводили затримання, у кількох випадках представлялися як “поліція МВС Росії” або “військово-кримінальна поліція”. Водночас вони переважно не надавали службових посвідчень або інших документів, а також приховували обличчя — були в балаклавах.
Під час затримання представники РФ психологічно тиснули на людей та навіть застосовували фізичну силу — одну жінку в ІТТ привезли вже з крововиливом під оком та гематомами на голові.
Умови в ізоляторі, де тримали жінок, не були належними: камери були двомісні та тримісні, однак у них одночасно перебувало від п’яти до дев’яти людей. Також перші три тижні затримані не мали можливості повноцінно митися взагалі. Харчування також було поганим, їжу часто давали зіпсованою і її не вистачало на всіх.
Росіяни також катували українських жінок, зокрема тих, хто професійно пов’язаних із правоохоронними органами України, ЗСУ або ж яких представники РФ підозрювали у зв’язках з українським рухом спротиву. Найчастіше жінок катували електричним струмом, водою, а також били їх. Відомо також про випадок сексуалізованого катування — постраждалу били струмом по грудях. Були і погрози насильством.
Ольгу Гончевську, колишню співробітницю Управління патрульної поліції Херсонської області, понад 1,5 місяці незаконно утримували в ІТТ. Її затримали разом з цивільним чоловіком, теж колишнім поліцейським, за наводкою колишнього колеги. Ольгу та інших жінок в ізоляторі годували раз на день, милися вони переважно з-під пляшок.
На Ольгу психологічно тиснули: погрожували поголити голову, вивезти її батьків; тримали біля кімнат, де катували інших. Згодом жінку на допиті, де хотіли дізнатися про “кураторів з СБУ”, били струмом. Потім, тримаючи силою, троє чоловіків вдягли тканину на обличчя жінки та почали заливати водою, від чого та не могла дихати.
Ще одну постраждалу — курсантку Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба Наталію Сосмій — затримали у її дворі 30 озброєних росіян у балаклавах та три тижні незаконно утримували в ізоляторі.
Жінку звинуватили в тому, що вона “веде подвійне життя і співпрацює з СБУ”. Щойно жінку привезли до ІТТ, в холі її оточило приблизно 15 окупантів та почали змушувати роздягнутися для “огляду” — піднімали футболку та відтягували штани, торкалися тіла. Вони також казали, що зґвалтують її та її неповнолітню доньку. Згодом жінку почали бити під час допитів.
“Представники РФ завдавали страждань утримуваним жінкам, щоб отримати інформацію, зізнання або ж залякати для придушення спротиву на окупованих територіях. Крім того, погрози сексуальним насильством та домагання росіяни застосовували для психологічного тиску та ствердження свого домінуючого положення. Такі погрози сексуальним насильством є частиною культури російських військових і не караються командирами”, розповідає Онисія Синюк.
Радниця з прав людини ZMINA Наталія Охотнікова заявляє, що є підстави вважати, що представники РФ вчиняють не лише воєнні злочини, а й злочини проти людяності. Адже росіяни тримали українок у неналежних умовах, а злочини, зокрема тортури, вчиняли системно та масштабно.
Ще новини України та світу: У Ростові судять полонених українців, що хоч якось були пов’язані з «Азовом» – навіть кухарок
