У давнину прізвища в Україні мала тільки верхівка суспільства. Серед величезної кількості сучасних прізвищ існують і ті, що раніше давали виключно незаконнонародженим дітям.
Прізвища як офіційна назва з’явилися в українських документах в XIV-XV ст. Тоді першими їх отримували представники тодішньої суспільної верхівки.
Купівля і продаж майна, передача її у спадок – ці та інші юридичні дії потребували точності в оформленні документів. Відповідно імені було замало. З’явилися спадкові родові прізвища.
Більшість населення України здобула прізвища після того, як у 1632 році київський митрополит Петро Могила доручив парафіяльним священникам вести метрики народжених, одружених, померлих.
Як давали прізвища в Україні позашлюбним дітям
Походжень прізвищ дуже багато, але за особливим порядком давали прізвища незаконнонародженим дітям.
Наші предки мали суворі правила щодо безбатченків та позашлюбних малюків.
Під час хрещення дітям давали ім’я за святцями (церковна книга), а по батькові – від імені хрещеного і від нього ж утворювалося прізвище. Тому за однаковим прізвищем та по батькові можна було зрозуміти, що дитина народжена не в шлюбі.
Але був виняток з правил, коли батько дівчини погоджувався дати своє прізвище малюку. Дитина могла пізніше змінити його, якщо її рідний тато погоджувався на це.
Також новонародженим часто давали прізвище Покривтюк, але з часом воно змінилось на Кривтюк та Кривдюк.
В деяких випадках прізвище утворювали від імені матері. Наприклад, Мотренко, Настенко, Химчук, Кулинич, Олянчин, Гануляк, Катеринюк, Катеринич, Катренко, Калинюк, Калинець, Фесенко, Фещенко, Маріччак, Марусяк, Маруняк, Маріяш, Марунчак, Маланюк, Маланчук, Паращук, Фещин.
Новонароджений міг отримати скорочену версію прізвища чоловіка, якого жінка вважала батьком малюка. Якщо прізвище Четвертинський, то його змінювали на Вертинський, а Калитовсього на Литовського.
Джерело: Обозреватель
Читайте ще: Перевірте походження прізвища – ким були ваші предки: козаками, військовими чи дворянами
