Керівника 501 батальйону морпіхів, через якого 277 військових опинились у полоні під час оборони Маріуполя, підозрюють у держзраді.
Про це повідомляє Держбюро розслідувань, передає НСН.
З кінця лютого 2022 року військові цього батальйону обороняли Маріуполь. У квітні того ж року російські пропагандисти поширили інформацію про те, що морпіхи 501-го батальйону нібито добровільно здалися в полон в оточеному місті.
За даними слідства, начальник речової служби тилу 501-го батальйону зрадив присягу та перейшов на бік ворога.
«Він вступив у змову з росіянами та фактично вмовив командира здатися. Користуючись важкою ситуацією, в якій опинилися сили оборони в Маріуполі, зрадник спонукав командира припинити оборонні дії, здати зброю та особовий склад», зазначили в ДБР.
Слідчі зазначають, що 277 військових батальйону отримали наказ на передислокацію, а насправді їх переправили на окуповану територію Донеччини.
За даними ДБР, військових ввели в оману, тому вони не усвідомлювали й не могли усвідомлювати протиправного характеру наказу чи розпорядження про здачу в полон. Тому бюро закрило провадження щодо 277 солдатів батальйону за підозрою у дезертирстві. Це дозволить відновити виплати родичам цих полонених морпіхів.
Також слідчі встановили, що начальник речової служби після того, як перейшов на бік ворога, переїхав до рідного Бердянська на Запоріжжі, яке тимчасово окуповане. Звідти він продовжив закликати українських захисників переходити на бік росії та за винагороду передавати дані про розміщення ЗСУ. ДБР встановило принаймні три факти такої агітації у квітні-червні 2022 року.
Начальнику речової служби тилу 501 ОБМП ВМС ЗСУ повідомлено про підозру у держаній зраді (ч. 2 ст. 111 КК України). Йому загрожує довічне позбавлення волі.
У ДБР не називають імені підозрюваного. Проте Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) у квітні 2023 року опублікувала розслідування про обставини потрапляння морпіхів 501-го батальйону у полон, де згадувалися імена ймовірних причетних.
До 24 лютого батальйон базувався у Бердянську. А після початку повномасштабного вторгнення частину військових перекинули у Запоріжжя, іншу — на околиці Маріуполя. Коли російська авіація та артилерія почала обстрілювати українські позиції біля Маріуполя, військовим довелося переміщуватися містом. Окремі групи були розкидані — деякі в районі селища Мирне, інші займали та облаштовували нові позиції на заводі імені Ілліча та «Азовмаші».
Військові, які теж брали участь в обороні Маріуполя, розповіли журналістам, що коли 501-й батальйон здався у полон, то один із флангів став незахищеним, через що оборона заводу ім. Ілліча, а згодом і «Азовсталі» похитнулася.
За даними журналістів, посаду начальника речової служби обіймав Костянтин Безсмертний. Також він нібито виконував обов’язки заступника командира батальйону з логістики, оскільки колишній заступник напередодні звільнився.
Військові, яких опитали журналісти, вважають, що на командира батальйону Миколу Бірюкова міг тиснути саме Безсмертний, у якого нібито були знайомі «на тому боці, з ким він міг домовлятися».
«Думаю, на Бірюкова міг вплинути Безсмертний, він був справжнім ініціатором. Вони сказали людям, що буде щось типу коридору, треба залишити зброю, лишити бронежилети та шоломи», сказав один із військових.
Декілька військових вказали на те, що Безсмертний має родинні зв’язки з кимось із «високопоставлених представників “ДНР”» та знайомий із пропагандистом Олександром Сладковим, який публікував відео з морпіхами після здачі в полон. Але цю інформацію не вдалося спростувати чи підтвердити.
МПІЛ невідомо, де утримують Бірюкова та Безсмертного. Командира батальйону свідки бачили у СІЗО в Таганрозі. Безсмертний вважається зниклим безвісти, оскільки ніхто зі свідків його не бачив у місцях утримання, а представники Міжнародного комітету Червоного хреста полон не підтверджували.
Ще новини України: Збиті «Кинджали» і зйомка ППО – Ігнат про нічну атаку на Київ 16 травня (відео)
